Традиційно, що наприкінці року точиться багато дискусій навколо бюджету на наступний рік. Який він буде, хто матиме пільги чи адресні дотації, у який бік зміниться податковий тиск — про це наша розмова з головою підкомітету державного боргу та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимиром Майстришиним («Регіони України»).

— Володимире Яковичу, в чому складність процесу бюджетоутворення?

— Бюджет має бути пооб’єктно врахований. Саме деталізація бюджету стане запорукою його виконання та уникнення махінацій. А ми жорстко плануємо видатки (зарплати вчителям, лікарям, інженерам), але не доходи. В цьому і полягає складність процесу бюджетоутворення. Звичайно, є прогноз надходжень. Тобто з огляду трирічної бази надходжень вираховуються тенденції зростання ВНП, відповідно до зростання податків тощо. Проте тут є одне «але» — ці тенденції будуть чинні тільки за незмінної податкової бази. Цьогорічний бюджет відрізняється від своїх попередників тим, що ми різко змінили податкову базу — майже на 20 відсотків. Особливо стосовно бюджетоутворюючих податків.

— Але не всі підтримують пропозиції уряду із зміни податкової бази. Зокрема, підприємці та таксисти проти збільшення єдиного податку для представників дрібного бізнесу. Як ви це прокоментуєте?

— Раніше вилка оподаткування дрібного бізнесу була 20—200 грн. на місяць. Утім, уже сьогодні з урахуванням усіх податків, які мав сплатити підприємець, найменший єдиний податок все одно становив щонайменше 60 грн. Звичайно, для київських таксистів сплатити 60 грн. набагато простіше, ніж для дрібних підприємців Вінницької області. Добре, давайте встановимо вилку оподаткування 20—600 грн. І нехай дрібні підприємці вирішують ці питання з місцевими депутатами. В такий спосіб ми диверсифікуємо відповідальність і піднімемо престиж місцевих депутатів. Тоді місцевий голова думатиме, як йому виконувати зобов’язання із соціальних виплат.

І на місцевому, і на загальнонаціональному рівні треба працювати на податкове заохочення. Наведу приклад: наразі Міністерство оборони має пільги на сплату за землю. Можна запропонувати дати йому гроші на сплату 80 відсотків ціни за оренду землі. В такий спосіб міністерство матиме 20 відсотків недофінансування, перегляне свої потреби і напевне позбавиться зайвої землі.

Я — за заміну пільг на адресну допомогу. Навіщо бабусі з якогось селища право безплатного проїзду в метро, якщо вона метро ніколи не бачила? На жаль, механізм запровадження адресної допомоги ще не остаточно виписаний.

Подібна ситуація із низкою державних тарифів. Наприклад, один кубічний метр газу коштує 17 коп. Для всього населення, без будь-якої диференціації. Держава має збитки на одному кубічному метрі більш як на 18 копійок. Тобто вона дотує, щоб забезпечити соціальні відшкодування малозабезпеченим верствам населення. Але ж заможні громадяни могли б обійтися без дотацій і сплачувати 100 відсотків тарифів. Крім того, в нас навіть немає лічильників газу.

— В який спосіб можна захистити регіони через бюджет?

— Нині розподіл загального фонду бюджету становить 50 на 50 —майже половина йде до місцевих бюджетів і половина — до державного. Переконаний, що потрібно диверсифікувати бюджетний фонд та зменшити централізацію фінансів. Це найкращий спосіб для стимулювання заробітку грошей у регіонах. Адже загалом вони там і заробляються. Слід шукати нові надходження до бюджету. Кожному треба зрозуміти, що коли ти заробляєш гроші, ти стаєш учасником офіційних державних програм, насамперед — соціальних. Отже, наразі уряд пропонує закони, що мають передувати бюджету.

— Як би ви сьогодні прокоментували політику України стосовно державного боргу?

— На жаль, ми йдемо шляхом накопичення та збільшення боргів. Таким є і прогноз на наступний рік. Нині майже кожна четверта зароблена в державі гривня йде на погашення державного боргу. У співавторстві з депутатами фракції «Регіони України» (В. Хомутинником, В. Горбалем) я розробив «Закон про державний борг». Там подано заходи для врахування видатків на борг. Наведу приклад. Цього року ми взяли в борг 80 млн. дол. під 7,3 відсотка річних для того, щоб погасити кредит. Хочу одразу зазначити, що все ж нинішнього року цей відсоток є менший, ніж у попередні роки. Отже, умовно кажучи, ми взяли в борг у Миколи, щоб віддати Петру. Ця сума майже чотири місяці чекала свого часу, за що держава сплачувала 22 тис. дол. на день. Пропонований закон дасть змогу депонувати ці суми і економити кошти.

— Чи існує нині загроза неприйняття бюджету і як результат — відставки уряду?

— Торік саме під час прийняття бюджету відбулася зміна уряду. Навіщо повторювати торішні складнощі? Колишній прем’єр Віктор Ющенко за півтора року  багато чого досягнув. А нинішній голова уряду Віктор Янукович розпочав реформування економіки, податкової бази. Тож треба його оцінити за результатами. Давайте дамо прем’єрові можливість працювати. Ми ж не маємо права позбавляти людей вибору.

Інтерв’ю взяла В. КОСТИРІНА.