15—16 листопада всі дороги ведуть до міста, яке святкує 400-ту річницю від часу надання йому Магдебурзького права
Старовинна Жовква — місто-резиденція, місто-фортеця — дивом зберегла під пилом епох свою красу й унікальність. Недарма нашарування занедбаності і провінційності як спадок радянського періоду історії районного міста Нестерова все-таки не сплюндрували творіння видатних зодчих італійського походження. Вони увійшли в історію із знаковими іменами: Павло Римлянин, Павло Щасливий, Амброзій Прихильний. Високі ідеї Ренесансу надихнули нинішніх жовківчан на програму відродження славного міста і поступове перетворення його на таку туристичну оазу, до котрої вчащали б гості з цілого світу. Затверджена урядом програма відновлення Жовкви розрахована на 20 років, та вже нині є на що подивитися із зачудуванням.
Ринкова площа міста, збудованого за ренесансною концепцією «ідеального», зберігає дух його видатного засновника — коронного гетьмана Станіслава Жолкевського (1547—1620). Мужність воїна, який присвятив себе охороні кордонів від турецьких і татарських набігів і загинув у солдатському одязі зі зброєю в руках, висока культура, освіченість, письменницький хист, толерантність у питанні співіснування різних народностей і культур донині є прикладом для нащадків. Тут з однаковою шаною оберігають святині українського і польського народів, видатну єврейську пам’ятку архітектури — синагогу.
Однак середньовічне місто, яке називають «маленьким Вавелем», нині має не лише милувати око, а й задовольняти усі потреби сучасних його мешканців. Отже, перед обласною, міською і районною владою постала проблема пошуку «золотої середини». Найбільше проблем — із Жовківським замком. Гетьманська і королівська резиденція «пам’ятає» родину Богдана Хмельницького (за «жовківською» версією, він народився саме тут. — Авт.), послів і коронованих осіб з усієї Європи, яких приймав Ян ІІІ Собєський. Протягом півроку була тут ставка Петра І, бував у замку і гетьман Іван Мазепа. А що тут відбувається нині? За радянських часів замок «прийняв» школу, суд, став місцем проживання (далебі не в королівських умовах) 37 сімей. Тепер замок уже почали вивільняти і реставрувати. Зводиться будинок для відселення мешканців, добудовують школу. Зовні замок уже набув деяких королівських прикмет, а у внутрішньому його подвір’ї ще пасуться кози і кури. Втім, вони — «квартиранти» тимчасові. Жовківчани вірять, що такий об’єкт не може не привабити інвестора, і чекають на пропозиції. Реконструкція Жовкви — у центрі уваги керівників органів влади.
— Цього року вже освоєно 7 мільйонів гривень із різних джерел, — розповідає перший заступник Жовківської райдержадміністрації Петро Грень. — Багато зробили для міста приватні підприємці, фірми «Карпатбуд», «Галбуд», «Львівбуд», «Яворівбуд», які за власний рахунок ремонтували фасади. Інші райони області допомагали нам коштами, матеріалами.
Відновлена Жовква максимально наблизилася до колишнього вигляду «ідеального» міста. Численні гості, українські і польські делегації, які прибули на свято, матимуть можливість здійснити унікальну мандрівку століттями, а потенційні інвестори зможуть обрати місце для спорудження готелю, ресторану, врешті — для забудови в середньовічному стилі цілого кварталу. Чому б і ні? Тим паче що центральна частина міста вже має сучасні комунікації. Залишилося подбати про інфраструктуру, і тоді місто зароблятиме передусім туризмом і поверне собі минулі розкоші. На гостей і мешканців міста сьогодні і завтра чекають ярмарок, виставка-продаж творів народних майстрів, «містечко ремесел», численні концерти, лицарський турнір і багато інших імпрез.
Львівська область.
