Програма розбудови телевізійного простору Вінниччини, прийнята на сесії облради, має на меті забезпечення трансляції вітчизняних телеканалів у всіх районах області.
Така постановка питання у декого може викликати усмішку. Бо важко повірити в те, що у наш час є населені пункти, де глядачі позбавлені можливості дивитися програми українського телебачення. Саме така ситуація склалася у південних районах Вінниччини —Ямпільському, Могилів-Подільському, Мурованокуриловецькому, Чернівецькому. Для прикладу, у прикордонному Ямпільському районі в окремих населених пунктах не приймають навіть сигнал УТ-1. Чим це викликано і на що можна сподіватися глядачам надалі? Думками з цього приводу ділиться генеральний директор Вінницької обласної державної телерадіокомпанії Любов КОВАЛЕНКО:
—Чому саме телебаченню в області приділяють таку велику увагу? Це викликано насамперед особливими умовами, що склалися в інформаційному просторі регіону. Як відомо, під час зимової стихії 2000-го року, у нас майже повністю знищено проводове радіо. Відновити його уже навряд чи вдасться. На зміну йому прийшло ефірне мовлення. Тепер, щоб слухати радіо, потрібні приймачі, які живляться від електрики. Та вони не всім по кишені.
А ось телевізори є у переважній більшості домівок. Тому й зроблено ставку на цей вид передавання інформації. Щоправда, тут теж є чимало проблем. За їхнє вирішення взялася обласна влада. Підставило плече й Держтелерадіо України. Головне — забезпечити надходження телесигналу до кожного району. Найперше — на південь, де рельєф подекуди нагадує гірську місцевість. Надто у населених пунктах, розташованих уздовж Дністра. Крутосхили, яруги й вибалки перешкоджають телевізійним «хвилям». Тому глядачі практично не дивляться вітчизняних каналів. Зате «картинка» з сусідніх Молдови та Румунії така чітка — замилуєшся. Не дивно, що тамтешні мешканці краще обізнані з ситуацією у сусідніх державах, ніж у власній. І це не перебільшення. Звісно, серед глядачів це викликає невдоволення. Але що вдієш...
Вникнувши у проблему, глава облдержадміністрації Віктор Коцемир взяв під особистий контроль виконання прийнятої програми інформаційного забезпечення регіону. Пройнялися відповідальністю за справу керівники районів: голови адміністрацій і рад вишукують можливості для забезпечення на своїй території надійного прийому сигналів, що «несуть» програми регіонального й національного ТБ.
Дещо уже вдалося зробити. Завдяки фінансовим резервам, віднайденим владою, розширено мовлення обласного ТБ на Бершадський, Тростянецький, Тульчинський, Теплицький райони. Влітку придбано передавач, який встановлено у Погребищенському районі. Отримали також ліцензію на право мовлення у цьому районі, так само як у Жмеринському і місті Ладижині. У названих населених пунктах невдовзі встановлять передавачі, що забезпечить високу якість телесигналу. Тим часом на півдні розпочато роботи зі спорудження вежі у Піщанському районі. Проводиться технічне відпрацювання Мурованокуриловецького району.
Водночас назріла ще одна нагальна проблема — ремонту будинку обласного радіо. Уже декілька років він знаходиться в аварійному стані. Треба бачити, в яких умовах нині тут готуються передачі... Держтелерадіо України підтримало нас, виділивши кошти на капітальний ремонт приміщення. Проте їх не вистачає для виконання усього фронту робіт. Потребує коштів і технічне переоснащення студійної техніки, яка давно вже морально застаріла.
Користуючись нагодою, звертаюся з проханням до тих, хто міг би підтримати «радистів» і телевізійників, зокрема до народних депутатів від Вінниччини. Майже всі вони бувають у нас на передачах. Обласне радіо і телебачення для них, так би мовити, найвища трибуна у спілкуванні з виборцями. Отож, шановні, зробіть крок назустріч. Погодьтеся, від того виграє наша спільна справа.
А щоб на провінційних телерадіожурналістів дехто не дивився, як мовиться, звисока, зауважу, що ми маємо у своєму багажі чимало вагомих здобутків. Протягом останніх років із всеукраїнського фестивалю «Калинові острови», це своєрідний творчий звіт телерадіокомпаній України, привозимо перші призи в одній із номінацій. Нинішнього року такої відзнаки удостоєна телепрограма «Літургія крізь тисячоліття», авторами якої є журналіст Оксана Данильченко та оператор Олександр Максименко. Ще одна їхня спільна робота — програма «Мить істини» — здобула перше місце на міжнародному конкурсі «Україна єдина», де було представлено понад 300 програм. На десятому міжнародному телефестивалі «Агросвіт» першу премію присуджено авторам телефільму «Величальна божій комашці» (своєрідна посвята пасічникам краю), журналістам Олегу Пасічнику, Вірі Мельник та оператору Сергію Курченку. На цьому ж конкурсі гран-прі виборола молода радіожурналістка Наталія Вінничук за програму «Панна». Принагідно зауважу, що вінницьке радіо єдине в державі, крім Національної радіокомпанії України, де продовжують готувати й видавати в ефір радіовистави. До речі, «Радіотеатр», як і раніше, має велику слухацьку аудиторію. У нас з’являються нові програми. Уже отримали позитивні відгуки серед телеглядачів перші випуски громадсько-політичних програм «Позиція» та «Амплітуда»...
Вінниця.
