Державна податкова адміністрація Дніпропетровської області видала книжечку «Діти про податки». Семирічна Ганнуся Сулим, учениця навчально-виховного об’єднання «Незабудка», закликає: «Підприємці, бізнесмени, ви без діла не сидіть, швидше заплатіть податки, щоб заможно всім нам жить». А криворіжанка Тася Старшинова додає: «Як виросте бюджет, мов міх, почується дитячий сміх».
На Дніпропетровщині нині скоріше чується стривожений гомін, викликаний формуванням бюджету області на наступний рік. Велика група місцевих «ходаків», включаючи перших керівників і депутатів різних рівнів, наполегливо відпрацьовує та обстоює нині інтереси Дніпропетровщини в профільному комітеті Верховної Ради та в Кабінеті Міністрів. Головне, чого посланці регіону домагаються, так це прозорості і об’єктивності при затвердженні головного фінансового документа країни на 2004 рік. Але, як уточнює голова обласної ради Галина Булавка, поки що, на жаль, домінують інші чинники.
Передусім ідеться про хибну, як на погляд дніпропетровців, практику відрахувань до державного бюджету з областей-донорів, до яких належить і Дніпропетровська. Найдошкульніше, що роками, це знову цитуємо Галину Булавку, ми віддавали в центр більше, ніж залишали собі. А такий підхід, продовжує Галина Іллівна, не давав змоги нам у повному обсязі бути господарями коштів, які ми заробляли, та ефективно витрачати їх на потреби мешканців саме свого регіону. Отож живемо гірше, ніж працюємо.
Тут переконані, що існуючий принцип відрахувань не стимулює «донорів» заробляти якомога більше. Бо більше заробиш — більше й віддаси. Але чи стимулює він ті регіони, де одержують дотації? Теж ні. Єдиний для всіх областей, як один гребінець, коефіцієнт вилучення доходів привчає до дотацій, а не до прибутків та їх нарощення — ось у чому річ. Воно ж бо легше чекати свого «законного», того, що «вийми і поклади», ніж вишукувати у себе нові джерела поповнення казни. Хіба, погодьтеся, не абсурд?
Нині, схоже, дніпропетровцям удається переконати Київ, що давно потрібен гнучкий і диференційований коефіцієнт відрахувань. Принаймні, у це вірять. Адже логіка очевидна: якщо в регіоні своїх «дірок» по зав’язку, і цей регіон з усіх сил старається заробляти більше, таке треба лише відповідно заохочувати.
— Проект державного бюджету, на нашу думку, не готовий, — сказала на прес-конференції дніпропетровським журналістам Галина Булавка. — Зокрема, під час слухань у Бюджетному комітеті Верховної Ради ми порушили низку питань недостатності фінансового забезпечення місцевих бюджетів на соціальні видатки. Серед них такі важливі для життя на місцях і в глибинці, як створення умов для стабілізації ринку зерна, потреба в коштах на погашення заборгованості минулих літ стосовно пільгового проїзду в громадському транспорті, послуг зв’язку та придбання твердого палива.
Область вважає, що вкрай необхідне державне фінансування також тих невідкладних робіт, які місцевим органам влади не потягнути. Це — інженерний захист територій від зсувів та підтоплення. А таких зон на Дніпропетровщині — і в обласному центрі, і в Дніпродзержинську, у Кривбасі й Західному Донбасі, Жовтих Водах та марганцево-рудному басейні — хоч греблю гати. От тільки нема за що гатити. У сільській місцевості, наприклад, у 300 селах п’ють привізну воду, а в 700 — підземну низької якості.
Ці проблеми силами місцевих бюджетів не вирішити, переконана голова облради Галина Булавка.
Дніпропетровці наполягатимуть, щоб порушені проблеми були враховані під час формування і держбюджету, і, зокрема, бюджету області.
Дніпропетровськ.
