Виважена конкурентна політика, без сумніву, є запорукою стабільного розвитку ринкових відносин у державі. Проголосивши курс на перехід до таких відносин, Україна поступово вдосконалює законодавче поле, що регулює питання конкуренції і її захисту. Вже понад рік роль державних органів у сфері конкурентної політики визначає Закон України «Про захист економічної конкуренції». Попри високі оцінки, дані фахівцями цьому нормативно-правовому акту, багато його положень, зокрема спрямовані на відвернення, припинення і розслідування порушень законодавства про захист економічної конкуренції, досі не діють. Ідеться про статтю 41 «Забезпечення доказів» і статтю 44 «Вилучення доказів, накладення арешту», що встановлюють можливість органів Антимонопольного комітету залучати винних до відповідальності шляхом забезпечення належних доказів провини конкретних осіб.
Колізія полягає в тому, що Закон України «Про Антимонопольний комітет України» — основний нормативний акт, який визначає компетенцію цього органу державної влади — не містить норм, що дають можливість АМК реалізовувати повноваження, закріплені у статтях 41 і 44 закону про захист конкуренції. Прояснити цю ситуацію покликаний винесений на розгляд у повторному, другому, читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України» (з питань захисту економічної конкуренції, реєстраційний номер 1080), яким пропонується внести низку змін і доповнень до чинного закону про Антимонопольний комітет. Прийняття цього документа, схоже, змінить статус АМК: з органу економіко-регулювального він перетвориться на правоохоронний. Що випливає не тільки з оцінки положень, що наділяють працівників Антимонопольного комітету спеціальним статусом на рівні з правоохоронними органами. Такого висновку можна дійти з аналізу помітно розширених повноважень комітету. Особливий інтерес викликає закріплена в законопроекті можливість одержувати від суб’єктів господарювання та інших інформацію з обмеженим доступом, інформацію, що становить банківську і комерційну таємницю. До особливих повноважень контролювального органу віднесено проведення огляду і обшуку службових приміщень, транспортних засобів суб’єктів господарювання, а також житлових приміщень та інших особистих володінь фізичних осіб, вилучення документів. Порядок здійснення таких повноважень належно не врегульовано. У зв’язку з цим може постати проблема співвідношення інтересів держави, компетенції Антимонопольного комітету із забезпеченням і захистом прав і інтересів і фізичних осіб, і суб’єктів господарювання. Щоб не допустити незаконного втручання в права й інтереси суб’єктів конкурентних відносин, що охороняє закон, слід було б детально описати порядок проведення процесуальних дій органами АМК України до прийняття в цілому згаданого законопроекту.
Олег БОЙКО,президент «Центру громадсько-правових досліджень».