І знову вічне, як Всесвіт, питання — земельне. Цього разу його порушують у своєму листі до редакції мешканці села Степангород Володимирецького району. На їхню думку, на шляху виходу з господарства зі своїми паями на них чекала низка перешкод. І ця проблема, як вони пишуть, не вирішується впродовж кількох років. Як з’ясувалося, з такою скаргою селяни зверталися і до обласної державної адміністрації, і до районної. У село виїздило чимало комісій, фахівці з земельних питань.
Були у Степангороді і спеціалісти Рівненського обласного управління земельних ресурсів. Ось що розповів заступник начальника цього управління Анатолій Зусько:
— Під час реформування місцевого КСП «Степангородське» 138 членів господарства виявили бажання вийти зі своїми паями і господарювати самостійно. Загальні збори колективу не заперечували, так само, як і Степангородська сільська рада, котра дала дозвіл на виділення земельних паїв і підготовку відповідної документації. КСП виготовило схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Згідно з нею почали розподіляти пайовиків по масивах. Ось тут і виникла суперечка. Річ у тому, що на загальних зборах було затверджено дві комісії: від так званої меншості, яка мала бажання вийти з паями, і від більшості, яка воліла здати свої паї в оренду господарству (відповідно 138 і 411 пайовиків). Однак на двох—трьох масивах у цих комісій виникла накладка: обидві сторони претендували на одні й ті самі земельні ділянки. Я, як людина незацікавлена, вважаю, що розподіл земель проведено більш-менш рівноцінно, за чотирма групами.
На Рівненщині роздержавлено і передано в колективну власність 602,7 тисячі гектарів земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Проведено паювання цих земель і для 224 тисяч членів господарств видано сертифікати на право на земельну частку (пай).
На базі реформованих КСП створено 488 агроформувань ринкового типу, яким власники земельних паїв передали в оренду земельні ділянки для сільськогосподарського використання. Крім того, більш як 20 тисяч власників земельних паїв одержали в натурі (на місцевості) земельні ділянки для самостійного господарювання. Найбільше таких “одноосібників” у Здолбунівському, Корецькому, Дубнівському районах.
А далі події у Степангороді розвивалися так: збираються збори співвласників земельних паїв (на них були присутні представники райдержадміністрації, прокуратури, землевпорядники та ін.), які затвердили розподіл власників земельних паїв за визначеними масивами згідно з розробленою схемою. Але з таким рішенням зборів не погодилася меншість і оскаржила його у судовому порядку, в такий спосіб прагнучи відстояти акт своєї комісії. Володимирецький місцевий суд відмовив у задоволенні скарги. І лише після цього Степангородська сільська рада рішенням від 19 травня 2002 року №13 затвердила акт розподілу і закріплення власників земельних часток (паїв) за визначеними земельними масивами, які погоджено рішенням зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 25 липня 2001 року, — продовжує Анатолій Зусько. — Селянам, які виявили бажання вийти із паями з господарства, запропонували погодити місце розміщення земельних ділянок згідно з прийнятим сільрадою рішенням та подати документи проектній організації «Геолог» для завершення робіт з підготовки документації для видачі державних актів.
— Ми вже одержали від «Геолога» технічну документацію на погодження. Її підписав і голова райдержадміністрації, і я, посилаючись на рішення загальних зборів, — долучається до розмови начальник Володимирецького районного відділу земельних ресурсів Михайло Вознюк. — Документи передано у сільську раду для розподілу власників за земельними ділянками. А щоб зробити розподіл паїв справедливим, вдалися до жеребкування. Це передбачено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», який набрав чинності 8 липня 2003 року. Так-от, участь у жеребкуванні вже взяли 110 осіб із 138, тобто більш як дві третини від бажаючих вийти з паями. А згаданим Законом передбачено, що такої кількості людей достатньо для виділення земельних ділянок усім бажаючим отримати їх у натурі (на місцевості). А тим, хто не погоджується з таким розподілом, не залишається нічого іншого, як звертатися до суду.
Рівненська область.
