Парад рекордів Малковича

Цією першістю можна пишатися, але це не єдиний і, можливо, не найважливіший із рекордів Малковича.

Другий рекорд: стартовий тираж книжки — 60 тисяч примірників. А загальний тираж попередніх чотирьох томів поттеріани від Малковича — 140 000. Подібними тиражами українська книга (окрім хіба що підручників) за останні десять літ не виходила.

Третій рекорд: два великі російські видавництва купують у Малковича чималий тираж 5-го тому, щоб продавати його в Росії. Коли востаннє росіяни купували книжки українською мовою? Хіба що «Снігову королеву» тієї ж таки «А-БА-БИ-ГА-ЛА-МА-ГИ».

Четвертий рекорд: ця книжка в Європі за кілька місяців до виходу в світ стала найдорожчим твором для дітей — 29,99 долара (середня ціна роману для дорослих — 16—25 доларів). Обсяг українського перекладу — 816 сторінок, а рекомендована ціна видавництва — 23 гривні.

П’ятий рекорд: для песимістів, котрі вважають, що ми безнадійно відстали. Першу книжку про Поттера «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видала весною 2002 року, коли більшість країн Європи уже видали четверту книжку, а український ринок заполонив третій том російського перекладу. Куди рипатись?! Аж не віриться, що Іван Малкович збирався друкувати перший том «Поттера» тиражем 4 тисячі — й за півтора роки досяг тиражів, згаданих вище (див. рекорд другий).

Шостий рекорд: для тих, хто вважає поттеріану лиш продуктом культурної глобалізації. Мовляв, це позичена культура, там нема нічого свого. Це не так: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», окрім права на український переклад, має ще й право на власну обкладинку (художник Владислав Єрко). Це при тому, що книги про Поттера у всьому світі видаються під американськими обкладинками. Так вони видані і в наших сусідів — поляків, чехів, росіян. Серед країн, які добилися права видавати «Гаррі Поттера» у власних обкладинках, — Німеччина, Франція, Італія і Україна.

...Після того, як у червні ц. р. побачила світ мовою оригіналу (англійською) книжка «Гаррі Поттер і Орден Фенікса», видавці з усього світу наввипередки взялися перекладати її. Ось графік презентацій у Європі:

Україна — 6 листопада 2003

Німеччина — 7 листопада 2003

Голландія — 22 листопада 2003 

Франція — 3 грудня 2003

Хорватія — грудень 2003

Чехія — січень 2004

Росія — 7 лютого 2004

Швеція,

Польща,

Іспанія — 2004

«Ми не намагалися спеціально бути першими, — каже Іван Малкович, — і цілком допускаємо, що якась із невеличких країн, що не заявила своєї презентації, могла нас на кілька днів випередити — це не біда. Найважливіше, що видавши 5-й том на три місяці раніше за росіян, ми перетягнемо на український бік тисячі читачів, які читали «Гаррі Поттера» по-російськи. Адже не секрет, що в Україні більш як 90 відсотків дітей легко читають українською мовою. До нас приходить дуже багато захоплених листів, у яких діти дякують за наш переклад. Критики також відзначають високий рівень українського «Гаррі Поттера». Тож «ГП» може відіграти неочікувану роль повпреда україномовної книги. Багато дітей саме завдяки «ГП» прилучаються до українського читання, і це не може не тішити...»

Втішає й інше: культурна інтервенція Малковича-видавця в традиційні російськомовні читацькі середовища не викликає опору в цих середовищах. Навпаки! Ось лише два відгуки (цитуємо мовою оригіналу): «Изд-во «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» своими книгами строит будущую Украину! А не пустой трескотней и пустыми словами! Спасибо! Спасибо!..» «Если бы люди чаще читали книги с такими иллюстрациями, как ваши, то все было бы иначе... Все!»

Окрім поттеріани, Малкович видав уже понад 50 книг загальним накладом понад 2 мільйони. Ці зусилля оцінили вже не лише співвітчизники та ближчі сусіди: права на книги «А-БА-БИ-ГА-ЛА-МА-ГИ» (звісно, не на «Поттера», а саме на оригінальні українські книжки) купують провідні видавництва світу, серед яких, наприклад, знамените американське «Alfred Knopf».

Отже, зрозуміло, що святкуватимуть сьогодні в Українському домі Іван Малкович, перекладач Віктор Морозов, художник Владислав Єрко — і ми разом з ними.