Наші передплатники мають змогу скуштувати продукцію відомого виноробного підприємства Криму — 150-літнього ювіляра «Діоніс» Торгового дому «Товариство Христофорова»

Черговим визнанням майстерності сімферопольських майстрів виготовлення вина стала колекція останніх нагород. Зокрема, до 14 медалей найвищої вітчизняної і міжнародної проби Хересу кримського міцного і 11 таких само — сухого міцного Хересу в ювілейний рік додалося ще дві — золота і срібна. Особливо шановану золоту медаль «пророка таврійського виноробства» князя Лева Голицина — вищу нагороду міжнародних конкурсів алкогольної продукції «Ялта. Золотий грифон», представницьке журі вручило творцю витончених напоїв — виноробу «Діоніса» Інні Васильєвій.

Підприємство, засноване в 1853 році купцем першої гільдії греком Георгієм Христофоровим, вже у кінці 19 століття стало широко відомим солідним постачальником високоякісного кримського вина. До початку 20 століття христофоровські вина, які називали ще «абсолютно натуральними, вишуканого смаку і корисними для здоров’я», були нагороджені понад 200 медалями та іншими міжнародними відзнаками — «Гран Преміо» Італії, Орденом Бельгії, «Гран прі» в Парижі... За радянських часів, в 1921 році, «Христофоровське товариство» націоналізували і до початку війни воно працювало як виноробний завод. Після визволення Сімферополя відновлене одним з перших на півострові підприємство навіть устигло підготувати партію вишуканих, чудових марочних вин для учасників Ялтинської конференції, що відбулася в лютому 1945 року в Лівадійському палаці. З того часу вина «Діоніса» нагороджені ще півсотнею золотих і срібних медалей на найпрестижніших міжнародних дегустаціях. Технологію виготовлення діонісівських вин спеціалісти унікального кримського заводу пронесли через руйнування галузі під час випробувань «сухого закону» зразка 1985 року, переходу на оренду в роки перебудови.

Але невдовзі благополуччя заводу підірвало різке скорочення експорту, тодішній обвальний спад купівельної спроможності населення і недосконалість податкового законодавства. Добив економіку та імідж еталонного «Діоніса» небачений сплеск фальсифікацій відомих кримських марок, підпільні «творці» яких досі найчастіше відбуваються переляком і мізерними штрафами. Визнані винороби перестали отримувати зарплату, кілька разів змінювалося керівництво.

Відродження почалося з організації Торгового дому «Товариство Христофорова». Створили суперсучасні лінії розливу, серію надійно захищених спеціальними ковпачками і корками та термоіндикаторними етикетками нових марок вин. Нові прогресивні ідеї колектив визнаних фахівців-виноробів заходився втілювати з новим директором Олегом Кравінським. З’явився зацікавлений серйозний інвестор. Результат — нова унікальна колекція ювілейної сувенірної продукції з акцентом на історію та потенціал фірми.

До свого 150-ліття «Діоніс» (названий на честь вихованця великого любителя музики і співу, теж добродушного, веселого дідка Силена, котрий ніколи не розлучався з винним міхом і своїм учнем, який першим навчив жителів Таврики виготовляти і пити вино, коли почав мандрувати Південнобережжям з безтурботним почтом з вакханок, сатирів і кентаврів) підготував цілу серію нових смаків вин і вшанувань майстрів їх виготовлення, інформаційним спонсором яких виступив серед кількох найвідоміших видань і «Голос України».

Ці веселі урочистості прикрасили численні кримські фестивалі, святкування 2500-ліття Євпаторії, 500-ліття Бахчисарая та чимало інших велелюдних подій минулого курортного сезону.

Адже сучасний Діоніс — визнаний пропагандист виграненої століттями делікатної і витонченої культури винопиття. Пияки йому не друзі, а «Почесним діонісівцем» здатен стати кожен. Але умова така: приєднатися до цього вишуканого кола зможуть лише споживачі найменших доз вина, котрі відвідали цей старовинний кримський виноробний завод чи ознайомилися з його унікальними напоями під час «виїзних» винних фуршетів, прес-коктейлів, чи придбали останню сувенірну продукцію «Кримський Оскар» і «Амфору Діоніса», взяли участь в аукціонах «У бога за пазухою» і залишили веселий оригінальний відгук про них, за який теж можна отримати незабутній приз.

До дійсних членів «Діонісівського братства» вже належать міністри і посли, артисти і письменники, зірки і суперзірки театру, кіно, естради і навіть олімпійські чемпіони, які обов’язково висловили це бажання усно і письмово — залишили автографи-відгуки про вино «від бога». А онука засновника заводу Г. Христофорова спеціально приїхала з Америки, щоб записати: «Дякую колективу за воскресіння справи мого діда! Н. Г. Запорожець-Христофорова».

... Пригублюючи з користю натуральне доброякісне «діонісівське» вино, як і будь-яке інше, треба пам’ятати, що існує індивідуальна норма залежно від ваги тіла, тож потрібно старатися, щоб ця норма була завжди нижчою за середньостатистичну. Тільки помірне і нерегулярне вживання цього чудового бурштинового трунку, який народився з людиною, стане гарантією того, що «вино на радість нам дано». Не випадково гаслом сімферопольського виноробного підприємства «Діоніс» стали слова кримчанина в юності, вченого Дмитра Менделєєва: «Наші вина... повинні завоювати собі гідне місце у світовому виробництві».

 

Крим.