Голова Нацбанку Сергій ТІГІПКО (під час зустрічі у столиці з німецькими підприємцями):
— Ціни на хліб піднімуться. Якщо вони зросли в усьому світі, то в Україні не можуть не зрости. Коли знайдемо гроші в бюджеті для компенсації — компенсуватимемо витрати найбіднішому населенню... Потрібне адміністрування, але діяти треба ринковими методами, дуже швидко спростити імпорт зерна, максимально зменшити витрати, що їх імпортери накладатимуть, в жодному разі не стримувати пересування зерна регіонами України, давати реальну ціну сільгоспвиробникам за зерно, реальну ціну на хліб, а найбіднішому населенню компенсувати витрати: чи збільшувати пенсії і заробітну плату, чи персонально дотувати тих людей, кому найважче. Допускаю «соціальні» сорти хліба, якщо це економічно не банкрутує хлібопекарські підприємства. Такий хліб треба вранці виставляти, щоб пенсіонери могли його взяти. Це теж не вихід. Економіка працює за своїми законами... Ситуацію проспали. Було в резервах і чотири, і п’ять мільйонів тонн зерна. Ми витратили його — сьогодні не маємо інтервенційного фонду, який міг би допомогти тепер. Потрібно просто його наростити потихеньку і край.
Міністр аграрної політики Сергій РИЖУК (під час виїзного засідання Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин на Рівненщині):
— Я як міністр в душі радий, що утворилася червнева ситуація на ринку хлібобулочних виробів. Вона революційним шляхом зробила добро для селянина. Вже ніколи ціна за тонну пшениці не буде 350 гривень. А буде пристойна.
Я заявляв у парламенті, що готовий до відставки... Нормальна ціна на зерно, продукцію тваринництва того варта. Кар’єра однієї людини чи її службова драбина — це взагалі мізер у порівнянні з тим, що трапилося. Це кажу, щоб ми були готові, не стихійно, щоправда, не так несподівано, щоб не збурювати суспільство, а через законодавство цивілізовано, але одномоментно підняти вдвічі ціну на сировину — продукцію тваринництва. І сказати відверто з трибуни Верховної Ради: Микола Янович Азаров — фігура номер один, і всі ми... навколо нього бігаємо. Він — міністр (фінансів і водночас Перший віце-прем’єр. - Авт.) і я міністр. Я хочу, щоб він трохи біля мене побігав, так, як він тепер бігає навколо зернової і хлібної проблеми. Ми диктуємо. Ми, селяни, виходимо із становища. Якщо ми піднімемо цінову планку, треба буде, щоб і Микола Янович Азаров підняв зарплату (населенню. — Авт.) втричі, то вже він нас запрошуватиме на комітет, а не ми схилятимемо голову, канючитимемо, пригинатимемося... Миколі Яновичу я це двічі казав у годинних бесідах. Я не хочу тупцювати по статтях бюджету. Цього нема і не буде... Мені остогидло займатися латанням дірок...
Голова Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Леонід ШКОЛЬНИК:
— Стосовно ціноутворення на хліб: ми можемо зберегти ціну, але погіршимо його якість, зменшимо вміст жирів, цукру, за рахунок підвищення вологості вагу дамо...
Записала Галина КВІТКА.
Коштів немає —до неврожаю
В Інституті аграрної економіки Української академії агрних наук пророкують можливість повторення наступного року неврожаю нинішнього сезону. Відповідно до інформації ІА «АПК-інформ», врожай продовольчого зерна-2003 становить 3,5 мільйона тонн. Навіть якщо сюди додати кукурудзу, в підсумку він не перевищить чотири мільйони. Водночас потреба країни в хлібному зерні — майже шість мільйонів тонн.
Серед передумов прийдешньої невдачі в інституті називають дефіцит коштів у господарствах, що може призвести до значного скорочення оброблюваних площ. З другого боку, державна підтримка села практично не здійснюється, немає потрібної інфраструктури реформ, а сільгоспвиробництво залишається збитковим.
Не радує своїми прогнозами і Гідрометцентр: похолодання може негативно відбитися на стані 25—30 відсотків посівів озимих, котрі заклали в ґрунт пізніше звичайного чи в суху землю.
Валерій ДРУЖЕНКО.