Життя, як відомо, розвивається по спіралі, до певної міри повторюючись на своїх витках. Якщо в природі раз на рік приходить весна, в історії — після війни неминуче настає мир, то в соціально-економічному житті країни серед повторюваних явищ можна, наприклад, виділити щорічне прийняття бюджету на черговий рік.
Ця періодичність, як справедливо зазначив Ч. Дарвін, сприяє розвиткові й удосконаленню. Кажуть, на помилках учаться. Щоправда, іноді доводиться кілька разів підряд спотикатися на тому самому місці, час від часу — наступати на одні і ті ж граблі. Але, одержавши певний досвід, люди здобувають здатність уникати неприємностей у типових ситуаціях. Є, правда, виняткові випадки, коли спрацьовує, як кажуть американці, «закон Мерфі», або, по-нашому, «закон підлості». Скільки разів бутерброд не кидай, упаде він обов’язково маслом донизу.
Інакше як поясниш той факт, що недавно укотре було продемонстровано намір зарахувати частину аеронавігаційних зборів до державного бюджету на 2004 рік.
Щоб розібратися в ситуації, з’ясуємо насамперед: що являють собою аеронавігаційні збори і з якою метою їх стягують?
Збори за аеронавігаційне обслуговування платяться виключно з метою покриття витрат на надання аеронавігаційних послуг. Цей принцип зафіксований у документі Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) 9082/6 «Політика щодо аеропортів і аеронавігаційних зборів».
Таким чином, кожному, хто хоч трохи знайомий з арифметикою, стає зрозуміло, що після зіставлення витрат і доходів у Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не може і не повинно залишатися «чистого заробітку» в комерційному розумінні, як і в національних аеронавігаційних провайдерів країн — учасниць Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чиказької конвенції).
У зв’язку з цим постає резонне запитання: у чому ж полягає той прихований від ока обивателя сенс — спочатку переказувати суму в держбюджет, а потім чекати її повернення?
Навіщо, так би мовити, зсипати в одну каструлю і борщ і котлети, якщо потім усе одно їх їстимуть окремо?
Невблаганна буква закону
Включення аеронавігаційних зборів у державний бюджет порушило б довгий перелік українських і міжнародних законодавчих актів. Такий висновок був зроблений і в результаті спеціально проведеного дослідження Інститутом держави та права ім. Корецького.
Мова йде про невідповідність законам України «Про бюджетну систему», «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємства», «Про підприємництво», «Про власність», «Про транспорт», «Про підприємства», крім того — Конвенції про міжнародну цивільну авіацію і Гарантійній угоді між Україною та ЄБРР (проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування).
У 2001 році до Конституційного Суду України звернулося 46 народних депутатів для одержання офіційного тлумачення норм законодавства, що визначають поняття оподаткування і бюджетної системи, оскільки через включення аеронавігаційних зборів до числа платежів у первинному варіанті Закону «Про Державний бюджет на 2000 рік» виникло довільне тлумачення правового режиму аеронавігаційних зборів і порядку їх стягування, а також неузгодженість між діючими нормативно-правовими актами.
11 травня 2000 року Верховна Рада, змінивши Закон «Про Державний бюджет на 2000 рік», виключила з платежів аеронавігаційний збір, завдяки чому «норми чинного законодавства України в даній сфері приведено у відповідність з ратифікованими Україною міжнародно-правовими актами». (Ухвала Конституційного Суду України від 24 травня 2001 р. № 27-у/2001). Цей документ Конституційного Суду є остаточним і не може бути оскаржений.
Нагнувшись підняти копійку...
А чи багато коштів удалося б залучити, зарахувавши аеронавігаційні збори до держбюджету?
Парадоксальність усієї ситуації полягає в тім, що, вносячи аеронавігаційні збори до бюджету, Україна більше втратить, ніж придбає.
По-перше, це відразу призведе до втрати державою щонайменше 30 мільйонів доларів США. Бо, ратифікувавши в 1999 році Гарантійну угоду між Україною та ЄБРР (проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування), Україна взяла на себе міжнародне зобов’язання, і в разі порушення умов угоди наша держава, крім основної суми кредиту, зобов’язана буде сплатити ще й штраф, який перевищує сам кредит.
По-друге, порушення міжнародних угод загрожує відмовою іноземних авіакомпаній здійснювати перельоти через повітряний простір України. Це, у свою чергу, різко скоротить надходження від аеронавігаційних зборів. У тому числі скоротяться і податкові відрахування до держбюджету, що платить Украерорух.
Відмова від здійснення польотів через Україну призведе до скорочення доходів супутніх галузей — аеропортового і сервісного господарства, готельного бізнесу, транспорту, туризму і т. д., що, у свою чергу, перекреслює багато статей доходів держбюджету.
Далі, унаслідок порушення Чиказької конвенції Україна втрачає повноваження керувати повітряним рухом у повітряному просторі над Чорним морем.
Але найнеприємніше те, що зміст аеронавігаційної системи лягає в підсумку податковим тягарем на українських громадян: державні кошти витрачатимуться на систему обслуговування повітряного руху, замість того щоб забезпечувати соціальні потреби, виплату пенсій, заробітної плати бюджетникам і т. ін.
Навіть у цьому разі важко собі уявити, що за рахунок держбюджету можна повною мірою здійснювати необхідне забезпечення системи аеронавігаційного обслуговування. Ця система не терпітиме недоплат, тому що витрати Украероруху жорстко фіксовані і їх не можна змінити, як на звичайному виробничому підприємстві. Дефіцит коштів неминуче призведе до зносу матеріально-технічної бази, боргів у зарплаті фахівців Украероруху, а в результаті — негативно вплине на безпеку польотів повітряних суден та ефективність усієї системи в цілому.
Досить лише один раз «ввійти в штопор», як вийти з нього вже буде важко.
«Все выше стремим мы полет...»
Як відомо, нині йде активна робота з приєднання України до Європейської організації безпеки аеронавігації (Євроконтроль). 7 серпня проекти законів України щодо ратифікації міжнародних правових актів Євроконтролю, розроблених Мінтрансом, уряд передав на розгляд Верховній Раді.
Вступ України до Євроконтролю буде вирішальним кроком у розвитку української повітряної транспортної галузі. А от у разі порушення прийнятих міжнародних угод може настати міжнародна ізоляція і втрата досягнутого.
19 вересня 2003 року генеральний директор ІATA (Міжнародна організація повітряного транспорту) Джованні Бізиньяні прокоментував події навколо аеронавігаційних зборів в українському парламенті: «Політика ІКАО потребує визначення плати за аеронавігаційне обслуговування виключно для відшкодування зазнаних витрат. Відхилення від сучасної політики України відносно доходів за аеронавігаційне обслуговування вважатиметься порушенням Україною своїх міжнародних зобов’язань».
«Євроконтроль занепокоєний появою такої пропозиції. В останні роки Україна значно поліпшила свої позиції в міжнародній цивільній авіації, заснувавши фінансово незалежне підприємство Украерорух для надання послуг з аеронавігаційного обслуговування, — заявляє генеральний директор Євроконтролю Віктор Агуадо. — Ми констатуємо, що Україна входить до Європейської конференції цивільної авіації й у недалекому майбутньому стане членом Євроконтролю».
Залишається сподіватися на здоровий глузд людей, від яких залежить ухвалення рішення, що вберігає нашу країну від зарахування аеронавігаційних зборів до державного бюджету на 2004 рік, а також від втрати Україною досягнутих в останні роки успіхів у розвитку авіаційної галузі.
Анатоль Крамаренко,економіст.
