Буревій, що пронісся над Херсонщиною в середині жовтня, найперший прийняв на себе приморський Каланчацький район. Після загальних «реанімаційних» заходів долати наслідки стихії місцевим жителям доведеться ще довго й самотужки — коштами, передбаченими на прояви стихії, не покрити й трьох відсотків завданих збитків.

 

Оздоровниці потребують «лікування»

Каланчацький район — одне з улюблених місць літнього відпочинку і херсонців, і мешканців інших регіонів. Уздовж побережжя тут розташовані табори та бази відомчої належності. У жовтні сезон уже завершено, і в оздоровницях залишається тільки охорона та кілька осіб обслуги. З великими труднощами виходили вони на своїх господарів — район залишився без світла, води, телефонного зв’язку.

Власникам, які прибули, залишилося тільки підрахувати збитки та чухати потилиці: де взяти понад 200 тисяч гривень на відновлення? Обласний сільськогосподарський табір відпочинку «Райдуга», що за 400 метрів від моря, опинився на глибині півтора метра. Нині вода спала, однак геть усе всередині приміщень: ліжка, меблі — покрите товстим шаром мулу.

Човни кидало,мов пір’їнки

Голову Каланчацької райради Володимира Зінчука стихія застала на самісінькому узбережжі. Тут, у селі Приморському, встояла лише одна оздоровниця — база відпочинку НДІ проектування житлових та громадських будівель. Столичні фахівці, розробляючи проект, орієнтувалися не лише на створення модернової споруди, а й на дотримання всіх належних вимог надійності.

— Миттєво піднявся рівень води, море пішло на село. Солоні бризки нещадно плескали у вікна та двері будинків, сягали дахів. Залило дороги, проти вітру неможливо було рухатися навіть автомобілем, — розповідає голова райради. — Рибальські човни, мов пір’я, кидало на сушу...

— Коли почали передавати штормове попередження, що хвилі піднімуться на 28—32 дециметри, подумав: щось наплутали синоптики, — зазначає начальник районного відділу з надзвичайних ситуацій Володимир Авраменко. — Скільки працюю, такого не траплялося. І щоб вітер сягав 45 метрів на секунду, не пригадую.

Великої біди наробив буревій у райцентрі. Як і об’єктам соціального значення також завдано неабиякої шкоди житловим будинкам. Таких в Каланчаку 68, три десятки з них потребують матеріальних витрат, непосильних для власників. Зривало дахи, двері. У новозбудованій хаті родини Барановських упала стіна, зсунулася покрівля, серед ночі люди опинилися просто неба.

Кому — війна,а кому — прибутки

З людського лиха одразу мали зиск... підприємці. На ранок після стихії з усіх торговельних закладів «вимели» шифер, цеглу, цемент. Спритні бізнесмени зорієнтувалися і одразу втричі завищили ціни. Хіба впоратися людині самотужки, коли ремонт покрівлі коштуватиме в середньому три тисячі гривень?

Вівці мої, вівці

— На сільських вулицях лежали зірвані дроти, — розповідає голова районної держадміністрації Анатолій Бабенко. — Остерігаючись їх розкрадання, енергетики постійно, через уцілілий радіозв’язок, зверталися до населення із закликом взяти під патрулювання пошкоджені та знеструмлені лінії. Люди організовувалися в загони й пильнували скарб від «металістів». Через добу вже працювала пекарня, дали воду та світло в лікарню.

Легше було зв’язківцям — вони під’єднали автономну дизельну «станцію».

Як подвиг, розцінили люди вчасний вихід районної газети — її редактор Галина Єрмишко взяла комп’ютера в руки і пішла на районну пошту — верстати номер.

Від бурелому потерпіло провідне вівчарське господарство району «Червоний чабан». Без даху над головою залишилося майже сім тисяч племінних овець. Ферми розсипалися, як картярські будиночки.

— Для таких ситуацій має бути створено спеціальний страхувальний фонд, який би наповнювався за рахунок внесків підприємств, — ділиться думками голова райдержадміністрації Анатолій Бабенко. — А маємо на нинішній рік усього десять тисяч гривень, із яких вісім уже витрачено на подолання наслідків попередніх стихійних ситуацій. Тим часом збитки лише від жовтневого урагану сягають мало не 500 тисяч. Тож звернулися по допомогу в область, а там таких, як ми, вистачає.

Винна бідність,а не вітер

— Наші фахівці проаналізували примхи природи, вони для області не несподіванка, буревії налітали завжди, — коментує ситуацію начальник обласного управління з надзвичайних ситуацій полковник Олександр Молчанов. — Але таких збитків не було. Причина значних руйнувань — у нашому суцільному безгрошів’ї. Падають дерева, котрі давно вже набули загрозливого стану, але знести їх — немає коштів. Вони чіпляють електроопори, що теж «зносилися», обривають дроти, які відслужили по два-три експлуатаційні терміни. Така сама ситуація і з будівлями: якщо раніше вчасно ремонтували дахи, то нині достатньо проникнути вітру під ушкоджений фрагмент, як зривається вся покрівля. Немає коштів на берегоукріплювальні роботи, на протистояння підтопленням. Звісно, всього не передбачити, для того й створюється обласний резервний фонд. Але виділено для нього 500 тисяч, тоді як збитків тільки в жовтні завдано на три мільйони гривень. В кожному районі має бути запас і будівельних матеріалів, і провіанту, і пального. Та ці резерви не перевищують 20—30 відсотків від належного, а в деяких районах ще менше. Потрібен потужний резерв, а його може забезпечити економіка, що працює...

Херсон — Каланчак — Приморське.