Це питання, на яке намагалися дати відповідь учасники міжнародної конференції із залізничного транспортного права, котра протягом двох днів проходила у Києві, було одним із головних. І насамперед представники країн — членів Організації із співпраці залізничних доріг (ОСЗД), до якої входить і Україна.
Усувати перепони і затримки на кордоні
Намагання наблизити до європейських вимог транспортне право країн—членів ОСЗД тривають не перший рік. І пов’язано це з тим, що на теренах Євразії діють водночас дві різні системи транспортного права — ОТІФ (Міжурядова організація з міжнародного сполучення) й ОСЗД. Остання намагається активно сприяти міжнародному співробітництву, котре вигідне залізницям, а ОТІФ усю увагу зосереджує на дотриманні Єдиних правил перевезень пасажирів і вантажів. Оскільки ОТІФ є урядовою організацією й наділена юридичними повноваженнями в системі міжнародного права, вона може політично врегулювувати багато питань.
Від того, що є практика різних систем транспортного права, залізниці зазнають значних економічних збитків; це негативно позначається на термінах доставки вантажів, обслуговуванні клієнтів і, зрештою, на конкурентоспроможності магістралей.
Старий світ давно живе за спільними нормами і правилами перевезень вантажів по рейках. Ще 1890 року дев’ять європейських країн у Берні, куди входила і Росія, затвердили конвенцію, яка передбачала Єдині правові умови для угоди про міжнародні перевезення вантажів залізницями (СІМ). Бернські конвенції (з часом їх стало чимало) постійно вдосконалювалися і доповнювалися. У травні 1980 року під час чергового оновлення конвенцій було прийнято нову Угоду про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), котра набрала чинності через п’ять років. Її учасниками є всі країни Європи, Близького і Середнього Сходу, котрі дотримуються скороченого варіанта норм і правил, Північної Африки, Індії і Пакистану. Але й це ще не все, бо нині країни Європи мають вдосконалений Вільнюський протокол КОТІФ 1999 року. Саме останній документ, вважають фахівці, допоможе з часом виробити єдині міжнародні правила перевезень пасажирів і вантажів, котрі задовольнятимуть країни Євразії. Координує виконання нових угод ОТІФ, штаб-квартира якої розташована у Берні.
З наближенням європейських кордонів до України реформування наших залізничних доріг стає дедалі актуальнішим. Це обумовлено намаганням країни інтегруватися в Європу, а також тим, що через її територію проходить чимало міжнародних транспортних коридорів (МТК), серед яких найстратегічнішими є євразійські. В останніх особливо зацікавлений Євросоюз. Тому він через свою комісію всіляко сприяє реформуванню магістралей. І те, що нинішня міжнародна конференція відбулася саме в Києві, як зауважив генеральний директор ОТІФ Ганс Іслікер, її учасники вдячні саме Європейській комісії ЄС, котра надала істотну фінансову підтримку. До речі, реформування залізниць триває і в самому ЄС. І тільки після завершення процесу він зможе вступити до КОТІФ.
Відкриваючи конференцію, Ганс Іслікер зауважив. що обидві системи транспортного права потрібно поступово, крок за кроком, зближувати, щоб згодом, після вироблення концепції і програми, їх гармонізувати й об’єднати. До цього спонукає і те, що залізниці континенту постійно втрачають свої позиції перед іншими видами транспорту. Особливо гостро стоїть питання усунення перепон і затримок на кордоні.
В ЄС — через економічне зростання
— Встановити рівновагу в інтересах обох сторін — ОТІФ і ОСЗД, — наголосив перший заступник Міністра транспорту України Володимир Корнієнко, — ми зможемо лише на основі партнерства, співпраці й економічної взаємодії. Для нас найголовнішим є формування на території України єдиної правової платформи. Розвиваючи стосунки з ЄС, ми намагаємося також не послаблювати їх з країнами СНД. В основі реалізації цієї стратегії — три важливі моменти: економічне зростання, фінансова стабільність і спільні інвестиційні проекти.
Розповідаючи про сьогоднішній день українських залізниць, Володимир Корнієнко навів чимало переконливих цифр і фактів. Так, питома вага залізничного транспорту у загальному вантажообігу країни (без трубопровідного) становить майже 90 відсотків а пасажирообіг — 62,3 відсотка. Починаючи з 2000 року постійно зростають обсяги перевезень. За сім місяців поточного року, наприклад, вони збільшились на 13,4, а перевезення пасажирів — на 1,4 відсотка. Заробітна плата персоналу з основної діяльності підвищилась на 23 відсотки. Економічний ефект від виробничої діяльності за сім місяців поточного року сумарно становить 2,0 млрд. грн., а в 2001 — 2002 роках він сягнув 6,5 млрд. грн. У два попередні роки створено понад 6 тис. нових робочих місць. Тільки торік трудовлаштували майже 4 тис. випускників ПТУ і вищих навчальних закладів.
Важливо і те, зауважив промовець, що за останні три роки навели порядок у фінансово-економічній діяльності залізниць. Бартерні операції з 90 відсотків зменшили до 0,5 відсотка. Вибудовано прозору, відкриту систему економічних і фінансових стосунків з кожним клієнтом, з усіма партнерами — залізничними адміністраціями держав ЄС і СНД.
Стабільне зростання дало змогу реалізувати стратегічні проекти ХХІ століття — створення мережі швидкісних магістралей і нового покоління усіх видів рухомого складу. Тільки на програму прискореного і швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України передбачено майже 2 млрд. дол. США. Важливо і те, що економічне зростання залізничної галузі допомагає відродженню машинобудування, авіабудування, виробництва будівельних матеріалів, нафтохімії. Якщо раніше Укрзалізниця закуповувала за кордоном пасажирські вагони, дизель- та електропоїзди, то нині все це виготовляється в Україні. Реалізація програми створення вітчизняних технічних засобів залізничного транспорту дала змогу лише в минулому році відкрити майже 15 тис. нових робочих місць. А до держбюджету країни за останні три роки як податки внесено 8,2 млрд. грн.
Торік згідно з рішенням уряду завершено перші два етапи реструктуризації залізничного транспорту. Проведено велику роботу з приватизації ремонтних заводів, об’єктів соціального і культурно-побутового призначення, з корпоратизації багатьох підприємств галузі, з передачі до комунальної власності майже 10 млн. квадратних метрів житла, дитячих садків, будинків культури й об’єктів фізкультури і спорту.
Наша країна і ЄС здійснюють спільні інвестиційні проекти. Для реалізації «Проекту розвитку залізничних доріг України», наприклад, залучено 51,9 млн дол. США Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Це лише частина з 1,3 млрд. дол. США — суми, яку вкладає Укрзалізниця у розвиток галузі.
Володимир Корнієнко ознайомив учасників конференції з трьома пріоритетними інвестиційними проектами: будівництвом київського моста через Дніпро, технічної пасажирської станції (ТПС) на київському залізничному вузлі та полігону для випробування рухомого складу, котрі оцінюються в 730 млн дол. США.
Розповідаючи про міжнародні транспортні коридори, загальна довжина яких понад 3 тис. км, промовець зауважив, що Верховна Рада України торік прийняла «Комплексну програму становлення України як транзитної держави», чим створено належні умови для транснаціональних перевезень вантажів у всіх напрямках через нашу територію. Розвиток МТК є головним в інтеграції українських залізниць у глобальну транспортну систему. Останнім часом зростають перевезення коридорами ТРАСЕКА (Європа—Кавказ—Азія), у напрямках від Чорного до Балтійського моря. І це закономірно, адже українські залізниці сьогодні є найбезпечнішими в перевезенні пасажирів за критерієм постраждалих людей порівняно з іншими видами транспорту...
Приречені на співпрацю
Учасники міжнародної конференції протягом двох днів обмінялися думками стосовно подальшої роботи ОСЗД і ОТІФ/КОТІФ, перспектив їх зближення і гармонізації. Обговорення доповідей здійснювалося за заздалегідь визначеними темами і блоками порушених питань. Багатьох зацікавили, наприклад, виступи начальника підрозділу Єврокомісії Жана Вінуа про значення взаємодії залізниць усього континенту, віце-міністра транспорту і комунікацій Литовської Республіки Валеріюса Панамареваса про перспективи і напрями міжнародної політики із залізничного транспорту, голови комітету ОСЗД Тадеуша Шозди про перспективи співпраці двох згаданих організацій, представника Укрзалізниці стосовно юридичних і практичних аспектів застосування КОТІФ в Україні.
На підсумковій прес-конференції генеральний директор ОТІФ Ганс Іслікер, голова комітету ОСЗД Тадеуш Шозда, начальник підрозділу Єврокомісії Жан Вінуа, заступник генерального директора Укрзалізниці Михайло Мостовий наголошували, що конференція виправдала сподівання її організаторів та учасників. Тут не тільки спілкувалися і шукали шляхи до взаєморозуміння представники різних країн, але й заради справи і порозуміння мали зустрічі тет-а-тет. Нині на європейському континенті, наголошували вони, відбуваються великі зміни, які змушують і залізничників брати в них участь. Потрібно поліпшувати роботу магістралей, й особливо обслуговування клієнтів, скорочувати час їх перебування в дорозі.
Михайло Мостовий, розповідаючи про співпрацю працівників європейських сталевих магістралей у рамках двох транспортних правових систем, навів приклад того, як можна заробляти кошти. В Україні є невеличка ділянка (170 км) європейської ширини колії, якою з Польщі через нашу країну до Словаччини, Румунії і навпаки доставляють вантажі в режимі ОТІФ. Час у дорозі — 4 години. А раніше, коли нашою колією їх доставляли, поїзди на кордонах стояли по 12 годин. Коментарі, як кажуть, тут не потрібні. Лише торік Львівська залізниця у такий спосіб заробила 3 млн. дол. США.
— Ми приєднаємося до ОТІФ, — заявив Михайло Мостовий. — Великих змін від цього не зазнаємо, а вигоду матимемо. Законодавцям внесли пропозицію, щоб транспортну накладну затвердити як митну декларацію, що дасть змогу скоротити час перебування вантажів у дорозі. Все робитимемо для того, щоб зближувати дві транспортні системи...
