Про сільського вчителя, його статус і злиденний соціальний стан ніхто не турбується.
Нині сільську освіту майже знищено, тамтешній учень уже не складає конкуренції міському, хоча не так давно за рівнем знань не поступався навіть столичному.
Сталося це тому, що сільський учитель замість вивчення світових досягнень озброївся сапою, лопатою та іншим сільськогосподарським реманентом.
Тож, висловлюючи думку вчительського загалу і громадськості, пропоную відновити сільському вчителеві право на оплату комунальних послуг (або компенсувати їх за рахунок «заморожених» вкладів) і повернути доплату до пенсії вчителям, нагородженим Почесною грамотою Верховної Ради.
Престиж сумлінного вчителя можна піднести шляхом збільшення на 20 відсотків пенсії тим, хто не менш як три рази удостоювався звання «Вчитель-методист». Його авторитетові сприятимуть, вважаю, і такі заходи:
— присвоєння звання «Заслужений учитель України» вчителям, які носять звання «Соросівський Учитель» (чужоземець-банкір нагородив грантами вчителів України, а рідні уряд і Верховна Рада з цього приводу мовчать);
— присвоєння звання «Народний учитель України» сільським учителям за сумлінну багаторічну працю в одній і тій самій школі;
— надання статусу службовця сільському вчителеві;
— нарахування доплат до пенсій учителям, нагородженим значком «Відмінник освіти».
Степан ГОЛІНЕЙ,голова осередку «Просвіта» вчителів Делятинської ЗОСШ № 1, депутат Делятинської селищної ради.
Надвірнянський район
Івано-Франківської області.
