Жінка в тролейбусі ділиться з подругою: «У гімназії, де вчиться син, на свято працівників освіти від кожного класу в обов’язковому порядку дарують квіти директрисі. Стоячи на шкільному ганку, вона врочисто проголошує, який букет переміг у конкурсі і якому класному керівникові буде добре. Це як розуміти, бідний той клас, де батьки, за словами директриси, поскупилися?» — намагалася з’ясувати жінка у попутниці.
«А ще на батьківських зборах закликали збирати гроші на українську світлицю — це ще зрозуміло, а от чому маємо викладати свої кревні на облаштування кафе для вчителів?»
Таке враження, що директриса цього закладу почувається королевою, а батьки, наче слуги, виявляють свою повагу, підносячи оберемки. Шановні, ви самі розбестили посадову особу, певно, обділену квітами у подружньому житті. А щодо кафе для вчителів — ідея, варта уваги. Скільки можна педагогам давитися бутербродами в учительській? Справді, потрібне таке місце, де, усамітнившись від дитячого галасу, можна сконцентруватися на наступному уроці і, зрештою, перекусити. Але невже і це — справа батьків?
