З нового року набуває чинності Закон «Про гастрольні заходи в Україні», який визначає загальні засади організації гастрольних заходів в країні, а також порядок справляння та використання збору на їх проведення. Закон, який має підтримувати гастрольну діяльність, на нашу думку, навпаки ускладнює цей процес. Він створює умови, за яких організації, що займаються гастролерством, можуть взагалі припинити свою діяльність, бо вартість циркових та інших видовищних заходів стане недоступною для значної кількості наших громадян. Не виключена ситуація, коли гастролери виїжджатимуть до інших країн, де умови для праці будуть сприятливіші.

По-перше, не зрозумілим є визначення суб’єктів гастрольних заходів, яке дає закон. Перший розділ документа оперує поняттям «гастролери» (яке, до речі, теж не зовсім точно розкрито), але далі за текстом ми вже знаходимо нову дефініцію —«вітчизняні гастролери». Чи є ці поняття однорідними, чи все-таки законодавець розмежовує вітчизняних та іноземних гастролерів? Якщо так, то постає запитання стосовно визначення їх правового статусу. Також законом регламентовано благодійну гастрольну діяльність, організатори якої звільняються від податкових зборів. Але як розв’язати це питання, коли організатори, з огляду на свою професійну діяльність, займаються як благодійною, так і комерційною діяльністю? На наш погляд, доцільно було б з боку держави розробити заходи щодо підтримки і заохочення таких суб’єктів. У законі передбачено, що гастролі проводяться на підставі договорів. Але ми знаємо, що нерідко виникають ситуації (наприклад, виступи за запрошенням), коли укладення договорів є недоречним. Згідно з законом, збором за проведення гастрольних заходів на території України є виручка від реалізації квитків, тобто валовий доход. Але, крім сплати податків, гастролерам необхідно виплачувати заробітну платню артистам, а також витрати, пов’язані з годуванням тварин, орендою майданчиків, переїздом тощо. В цивілізованих країнах світу наші колеги платять податки з урахуванням усіх цих чинників, тобто оподатковується лише чистий прибуток.
Непокоїть і порядок сплати зазначеного вище збору. Від нас вимагають за проведення гастрольних заходів протягом десяти календарних днів після дати гастрольного виступу подати до органу державної податкової служби за місцем, де він відбувався, розрахунок збору. Проте специфіка нашої діяльності передбачає часті пересування на значні відстані, і, погодьтеся, що значно зручніше було б проведення всіх розрахунків за місцем державної реєстрації суб’єкта гастрольної діяльності.
Ми готові до широкого обговорення цього закону та відповідних документів, які розробляються для його впровадження. І сподіваємося, що наші зауваження і пропозиції  буде взято до уваги.
Микола КОБЗОВ, президент Всеукраїнської громадської організації  «Циркова спілка Кобзова».