Перша Міжнародна науково-практична конференція «Державні закупівлі в Україні. Розвиток і проблеми», що відбулася днями в столичному Українському домі, зібрала чимало зацікавлених осіб. Нагодою для її проведення стало п’ятиріччя інформаційно-аналітичного бюлетеня «Вісник державних закупівель». Інформаційним спонсором цікавого заходу, до речі, виступив і «Голос України».
В нашій державі вже протягом кількох років чинний Закон «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Торік на його основі укладено 312 тисяч договорів стосовно державних закупівель на загальну суму 10—12 мільярдів гривень, зазначив виконувач обов’язків директора департаменту державного замовлення та державних закупівель Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Родіон Кияшко.
Представник Кабінету Міністрів Володимир Мирвода — один із тих, хто свого часу стояв біля витоків розробки законопроектів і нормативно-технічної документації у сфері державних закупівель. Він наголошує на трьох позитивних аспектах застосування тендерних механізмів: ефективне використання бюджетних коштів, створення конкурентного середовища в згаданій сфері та антикорупційне спрямування.
Хоча в нашій державі наразі не підраховують фінансовий зиск від застосування тендерних процедур, за інформацією президента Української асоціації менеджерів-консультантів Ігоря Рогошевського, у світовій практиці економія може становити до 40 відсотків. Він також стверджує, що на Заході державні замовлення вважаються серед підприємців доволі привабливим сектором ринку. Схоже, що і в Україні інтерес до цієї сфери неабияк зростає. Адже серед учасників конференції були не тільки представники державних структур, які зіткнулися з необхідністю проведення тендерів. Вистачало й представників організацій, котрі є виробниками товарів та послуг — їх захід цікавив насамперед як потенційний ринок збуту своєї продукції.
Звісно, вітчизняним державним установам довелося витрачатися на створення відповідних підструктур — але справа того варта. Скажімо, один з доповідачів, завідувач відділу тендерних закупівель Бердянського міськвиконкому Юрій Хаджийський має трьох підлеглих. Усім «квартетом» вони щорічно «проїдають» 30 тисяч гривень. А заощаджують для бюджету півмільйона!
Та є ще й інший погляд на державні закупівлі. Під час перерви я звертався до кількох учасників конференції за коментарями. Один респектабельний чоловік, який представився керівником будівельної організації і не захотів називати ім’я, розповів, що очолювана ним структура вже двічі брала участь в оголошуваних тендерах на будівництво за бюджетні кошти. На думку фахівця, в обох випадках саме його пропозиції були привабливіші, але через заангажованість окремих представників тендерних комітетів переможцями визнавали інших. Проте на конференцію він приїхав, незважаючи на те, що одноденна участь у ній коштувала йому 830 гривень.
Тож віра в ефективність і прозорість державних закупівель у підприємців таки є?