Технічне оснащення робить господарювання прибутковішим — закономірність відома навіть першокурснику аграрного університету. Не дивно, що більшість сільгосппідприємств ледве зводять кінці з кінцями. Адже, за статистикою, торік в Україні часто латаному-перелатаному тракторові в середньому доводилося виорювати 119 га ріллі, а зернозбиральний комбайн долав 245 гектарів посівів. Для порівняння, у Франції ці показники становили відповідно 12 і 63 га. У Німеччині — 5 і 36 , у Великій Британії — 13 і 71, у США — 28 і 67 гектарів. Та аж ніяк не в кожному сільгоспформуванні знайдуться кошти на путній трактор чи комбайн — факт також безперечний. Нема грошей — нема прибутків. Зачароване коло.
Директор Державного департаменту тракторного та сільськогосподарського машинобудування, кандидат економічних наук Володимир Іванишин у своїй монографії «Роль лізингу в забезпеченні сільськогосподарських підприємств засобами механізації», яку надруковано нинішнього року в Києві в Інституті аграрної економіки УААН, відшукав з нього вихід. Ніякого відкриття, він, власне, не здійснив. Лізинг відомий давно. Але світовий досвід переконує, що саме цей механізм допоміг аграріям багатьох країн зробити виробництво високопродуктивним. І кількість лізингових компаній у заможних країнах Європи зростає. У Франції таких 120, у Німеччині —96. Вітчизняні аграрії поки що не надто вміло володіють такою надійною ринковою «зброєю».
Але, на думку Володимира Іванишина, не лише незнання господарників перешкоджає розвиткові лізингових відносин. На заваді — недосконалість законодавчо-правових положень застосування цього механізму. А для того, щоб зробити лізинг ще вигіднішим, необхідно продовжити розстрочку виплати за отримані засоби з 5 до 9-10 років. Щоб здешевити виробництво вітчизняних тракторів та комбайнів, автор пропонує змінити існуючу систему калькуляції витрат: здійснювати її не за фактичними, а нормативними затратами, загальновизнаними як усереднені по галузях. Також варто усунути ланцюгове збільшення ПДВ за умов участі багатьох підприємств-суміжників у виробництві складної техніки.
