Чи всі ви, шановні читачі, знаєте, яке озеро в Україні найглибше? Це Світязь, глибина якого сягає 58 метрів. Воно також найбільше у нашій країні. Його площа понад 2,6 тисячі гектарів. Окрім цих переваг, у ньому найчистіша і найпрозоріша вода — дно проглядається навіть на восьмиметровій глибині. Ось чому озеро називають «українським Байкалом». До речі, кожне озеро має свою назву, а узагальнююча — Шацькі — походить від селища Шацьк, що розташоване найближче до них.
Як живеться цьому унікальному водоймищу? У якому стані інші 24 озера загальною площею 6,4 тисячі гектарів, котрі входять до складу Шацького національного природного парку у Волинській області? Чи доглянуті і як зберігаються 28 видів місцевих рідкісних рослин, занесених до «Червоної книги»?
Із задоволенням розповідав про цей дивовижний озерний край і давав відповіді на складні запитання народних депутатів України, членів Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи директор парку Олександр Ткачук. На подібні запитання відповідав і Віктор Гавриленко, директор не менш унікального біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Фальц-Фейна у Херсонській області. Розмова-дискусія відбулася на засіданні цього профільного комітету — комітетських слуханнях, на яких обговорювалися проблеми розвитку цих об’єктів природно-заповідного фонду.
У слуханнях взяли участь також представники Міністерства охорони навколишнього середовища, Державної служби заповідної справи, багатьох громадських екологічних організацій. Всі дружно мізкували: що треба зробити, аби зберегти ці заповідні місця? Адже їхня матеріальна база перебуває у занедбаному стані. В «Асканії-Новій», до якої вже сто років привернута увага міжнародної спільноти, досі стоїть нереставрований будиночок, у якому жив засновник заповідника Ф. Фальц-Фейн. Годі казати про застарілу техніку. Цей заповідник перебуває у підпорядкуванні Академії аграрних наук України, проводить значну просвітницьку діяльність, його відвідують численні туристи. Але й досі не визначено його майбутнє — немає проекту організації території.
Зверталася увага на недостатні й не чітко визначені повноваження Державної служби заповідної справи. На те, що малочисельна Державна екологічна інспекція неспроможна належно виконувати свої обов’язки. Звучали вимоги про необхідність посилення відповідальності за браконьєрство у заповідних зонах, про заборону застосування (особливо на озері Світязь) моторних човнів тощо.
Наголошували учасники слухань і на посиленні пропагандистської й роз’яснювальної роботи серед туристів та відпочиваючих у заповідних зонах щодо культурного й екологічно грамотного перебування на них.
На слуханнях було надано можливість висловитися й внести пропозиції всім без винятку присутнім представникам громадських екологічних організацій, чим вони були задоволені.
В результаті обговорення Державній службі заповідної справи рекомендовано забезпечити розробку Генерального плану розвитку природного парку «Шацький» і державну програму перспективного розвитку заповідника «Асканія-Нова», а також проект організації його території.
Завершуючи обговорення, перший заступник голови профільного комітету ВР Іван Заєць наголосив: такий підхід народних депутатів, членів комітету буде до всіх природних парків і біосферних заповідників. Комітет триматиме на суворому депутатському контролі збереження і розв’язання проблем їх розвитку.
