Презентація Міжнародної програми «Сліпі «котенята» України» відбулася у Київській школі-інтернаті № 5 для сліпих дітей. Туди з’їхалися директори шкіл з усієї країни.

Для гостей вихованці школи-інтернату влаштували чудовий концерт і виставку власних робіт. Надзвичайно талановиті діти нічим не відрізняються від інших, і тільки очі вказують на їхню ваду.

В Україні навчається більш як 5600 сліпих та слабозорих учнів. Сумна статистика — доказ того, що це біль не окремих людей, а всієї нації. На жаль, ми не можемо дарувати діткам щастя бачити сонце і барвисті квіти. Але у наших силах дати відчути їм тепло людської душі і щирої турботи, а також запобігти зростанню проблем із зором.

Саме цим опікується з 2001 року фонд «Українське народне посольство», який дбає про харчування, лікування, навчання, літній відпочинок та щоденний побут сліпих дітей.

В Україні функціонує 29 шкіл для слабозорих та 6 —для сліпих дітей. І кожна з них має безліч специфічних проблем, які давно потребують розв’язання.

Бракує найнеобхіднішого — матраців, подушок, постільної білизни, одягу, взуття, їжі. Давно вже застаріло медичне обладнання, дуже дорогими стали окуляри. Більшість викладачів вже пенсійного віку, а зміни — катма. Кому тут працювати, якщо педагогічні інститути не готують учителів для таких закладів.

Гостро не вистачає підручників. Якщо звичайні школи ними забезпечені на 75 відсотків, то школи-інтернати не мають їх узагалі. Йдеться про особливі, брайлівські видання для сліпих. «Букварик» не видавався вже п’ять років, а українська література поготів. Школи намагаються виходити із ситуації самотужки: купують папір і разом з дітьми проколюють дірочки для читання. Але після 5—6 разів користування дірочки затираються...

По закінченні школи випускники отримують диплом про середню і спеціальну освіту, набувають спеціальностей масажиста, оператора комп’ютерного набору. Але питання про подальше працевлаштування залишається відкритим. Деякі займаються спортом і досягають неабияких успіхів. Є олімпійські чемпіони, які, незважаючи на ваду зору, продовжують заняття.

... Є багато забезпечених людей, які змогли б зробити життя сліпих дітей щасливішим. І тим самим сприяти успішній реалізації Міжнародної програми «Сліпі «котенята» України». Відгукніться, панове!