Продукт № 1 відбирає в найбідніших останні копійки
Як і треба було очікувати, ще недавні запевняння у високих столичних кабінетах про те, що популярні сорти хлібобулочних виробів — ідеться про «Український», «Дарницький» хліб, звичайний батон — збережуть колишні цінові позиції, виявилися порожніми обіцянками. Тоді казали, що на це, мовляв, дає надію новий урожай зернових, котрий, як повідомив Мінагропром, становить 20,5—21 мільйон тонн. Так і в допомогу з-за «бугра» варто вірити — країна закуповує пшеницю не тільки з Росії і Казахстану, а й навіть із Канади і Америки. Водночас ціни на базові види хліба і далі зростають ледь не в усіх областях.
За розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації, повідомляє ІА «Апк-інформ», підвищено максимальні роздрібні ціни на «Дарницький» і «Український» хліб на 11 %. Підскочили вони на борошно вищого гатунку (на 22%), а також на вермішель з борошна вищого гатунку (на 19%), крім групи «Екстра».
Аналогічна ситуація в Миколаївській області, де ціни на хліб з початку жовтня зросли на 29 %. Пояснюють це неврожайним роком, а також тим, що торішні запаси борошна і зерна майже закінчилися. У Львівській області, за інформацією ІА «Апк-інформ», з 21 жовтня всі сорти подорожчали на 20 %. Ціни на так звані «соціальні» сорти хліба становлять: батон — 1,15 грн. (замість колишніх 90 копійок), чорний хліб ІІ сорту — 1,35 грн. (1 грн.) і білий хліб вищого гатунку — 1,55 грн. (1,35 грн.).
Такі рішення про подорожчання продукту № 1 на адміністративному рівні приймають здебільшого під тиском виробників хлібобулочних виробів, які запевняють, що наявні ціни на хліб завдають їм чималих збитків: вартість пшениці 3-го класу, через неврожай, досягла  захмарних висот — 1200 гривень за тонну й у перспективі «загрожує» докотитися до 1500 гривень. Тому і росту цін на коровай жодним державним регулюванням не зупинити.
Свідчення того — заява заступника голови Київської міськради Юрія Россади про те, що ціни на хлібобулочні вироби навіть у столиці (а з цим тут завжди було більш-менш благополучно) зростатимуть. Як він запевняє, продукт № 1 не може не дорожчати, коли ціновий стрибок відзначено вже майже в усіх великих містах України, а в міськадміністрації накопичилося чимало заяв від київських хлібозаводів і підприємства «Київмлин», що свідчать про збитки, завдані цим компаніям. До того ж через різницю в цінах на столичний і регіональний короваї і місто зазнає збитків — за його межі щодня вивозять близько 300 тонн хліба.
До речі, у Тернопільській області, що має ледь  не річний запас зерна, головною причиною можливого подорожчання хліба навіть називають його сьогоднішню... дешевизну, через яку майже 40 % випечених буханців іде за межі краю.
У регіонах, де обладміністрації, неначе атланти, з останніх сил утримують ціни на колишньому рівні, пекарі намагаються зменшити собівартість буханця: він «худне» з кожним днем, а якість хліба погіршується. Дедалі частіше жителі Сумської області, наприклад, скаржаться, що французьку булку можна переплутати із сірим хлібом.
Здавалося б, зростання цін на колоскові, зрештою, має привести до того, що аграрій зніме всі «пінки» з зернового врожаю. Нинішнього року він хоч і нижчий у 2,5 разу за торішній, але його вартість в абсолютному вираженні за рахунок злету цін на колоскові, схоже, буде значно вища. Та й селянам радіти не доводиться. У засіках багатьох господарств пшениці мізер — колоскові вже перекочували до третіх рук. Витрати на їх виробництво виявилися нинішнього року величезними, а договори з відповідними структурами, що матеріально забезпечували кампанію, нерідко було укладено ще минулого року. Аванс узято і витрачено. Крутися як знаєш!
Багато експертів уже прогнозують: зростання цін на зерно потягне за собою загальне подорожчання продовольчих товарів, а в сільському господарстві — ще більше скорочення поголів’я у тваринництві, насамперед великої рогатої худоби.