Професор Юрій Сіренко знає, як запобігти серцево-судинним захворюванням
Мої знайомі придбали апарат для вимірювання артеріального тиску (АТ). Знали б ви, як сприйняв цю новину професор Юрій Сіренко, як радіє взагалі, дізнавшись про бажання співгромадян займатися профілактикою серцево-судинних захворювань. Контроль АТ — найлегший і найдешевший засіб профілактики, стверджує Юрій Миколайович. Ось чому не рекламована оковита, а тонометр має бути в кожній хаті.
Знаю вченого, відомого і за межами країни, вісім років, час від часу зустрічаємося, щоб поговорити «за життя». А життя Сіренка — це боротьба з артеріальною гіпертензією (АГ), найпоширенішим хронічним захворюванням в Україні. Саме АГ — вирішальний чинник ризику таких захворювань, як ішемічна хвороба серця (ІХС), інфаркт міокарда, інсульт, серцева та ниркова недостатність тощо.
Професор всесвітньо відомого Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска АМНУ може годинами розповідати про смертельні хвороби, які спричиняє артеріальна гіпертензія. Але, на щастя, тиск можна коригувати! Про це не всі хворі знають, а отже, не запобігають тяжким наслідкам.
Ще п’ять років тому про цей напрям діяльності київських кардіологів мало хто чув. А тим часом у США національна програма боротьби з АГ реалізується з 1972 року. Останнім часом смертність від інсультів зменшилася там на 60 відсотків, від ІХС — на 53. Про такі досягнення наші вчені і практики лише мріють.
Мріють і діють. Протягом 1998—1999 років група авторів під керівництвом Інституту кардіології розробила Програму профілактики і лікування АГ в Україні. Її прискіпливо вивчали і активно обговорювали і вітчизняні, і провідні іноземні фахівці, авторитетні установи (ВООЗ, Європейське товариство кардіологів, Міжнародне та Європейське товариство гіпертензії). Ніхто не хотів мертвонародженого проекту, бо йшлося про здоров’я нації, яка найбільше втрачає саме через серцево-судинні захворювання. До речі, економічні збитки внаслідок тимчасової непрацездатності, інвалідності та передчасної смерті від них перевищують два(!) мільярди гривень на рік. А скільки витрачається коштів на лікування і реабілітацію хворих!
Логічним завершенням широкого моніторингу Програми стало її утвердження 4 лютого 1999 р. президентським указом. Таким чином, Україна стала першою з держав пострадянського простору, де боротьбу з АГ оголошено на національному рівні. В Росії таку програму затвердили торік.
Що ж спонукало наших кардіологів оголосити пріоритетним саме профілактику і лікування АГ?
Слово професору інституту імені Стражеска Ірині Смирновій:
— Дослідження, проведені нашим інститутом, Дніпропетровською медакадемією, Харківським інститутом терапії та іншими установами, показали, що підвищений АТ (140/90 мм рт. ст.) мають майже 40 відсотків дорослого населення. Серед них знають про захворювання 47 відсотків сільських і 85,1 відсотка міських мешканців, але лікуються, відповідно, 12,4 і 61,2 відсотка. Ефективне лікування отримали 6,2 відсотка селян та 20,5 відсотка городян.
Ось чому реалізація прийнятої програми є на сьогодні головним завданням не тільки кардіологів. У ній задіяно багато міністерств і відомств, бо боротьба з АГ — це не лише наявність тонометрів і пігулок. Це передовсім здоровий спосіб життя, харчування, соціально-психологічний комфорт людей.
Переді мною звіт про зроблене за чотири роки дії Указу Президента. Програма виконується. Зрозуміло, залежно від фінансування. Про успішну роботу свідчать чимало фактів. Хоча б такий: спостерігається стійке зростання поширеності АГ (на 70 відсотків порівняно з 1998-м). Здавалося б, чим пишатися? А річ у тім, що лікарі домоглися того, чого хотіли: виявляти якомога більше хворих, яким можна допомогти на ранній стадії захворювання. Хіба це не свідчення ефективної профілактичної діяльності первинних структур МОЗ і вчених мужів? А зростання кількості хворих, які приймають антигіпертензивні препарати з 28,5 до 61,2 відсотка? Принагідно слід зазначити, що проведено апробацію 12 нових препаратів для лікування АГ.
Останнім часом розроблено освітні програми для населення, створено умови для максимального виявлення осіб з підвищеним АТ, розроблено програми підвищення кваліфікації лікарів і медсестер, впроваджуються сучасні засоби діагностики, профілактики, лікування і реабілітації хворих на АГ та її ускладнення.
Практики на місцях мають відповідні рекомендації, населення одержує дедалі більше інформації про причини виникнення артеріальної гіпертензії та її профілактики.
А як лікують АГ, зокрема, в Інституті кардіології, краще його пацієнтів ніхто не розповість.
«Після перебування під постійним наглядом фахівців інституту я з радістю повертаюся додому і забуваю про тиск та інші хвороби», — пише харків’янин Михайло Соловйов. А киянка Л. Щербакова з вдячністю констатує, що послідовники Миколи Стражеска своє життя присвятили служінню людям. «Тепер я і багато інших гіпертоніків можемо повноцінно жити і радіти життю».
Діяльність вчених і медиків не залишилася непоміченою і в Комітеті з Державних премій України в галузі науки і техніки. Серед 39 праць, прийнятих на конкурс цього року, є праця «Розробка та впровадження в медичну практику науково обгрунтованих методів профілактики, лікування та заходів із запобігання ускладненням артеріальної гіпертензії в Україні».
Її автори — провідні кардіологи країни: академік Георгій Дзяк (Дніпропетровськ), член-кореспондент АМНУ Володимир Коваленко, професори Євгенія Свіщенко, Юрій Сіренко та Ірина Смирнова (Київ).
Ознайомлені з роботою лідерів вітчизняної науки вважатимуть цілком логічним і справедливим присудження цим вченим Державної премії.
