Грошей, як завжди, бракує

Ми писали минулого тижня, що доходів середньостатистичного українця вистачає для покриття усього лише 36—37 відсотків фізіологічних потреб у харчових продуктах. За сім днів ця цифра ще зменшилася. За рахунок зростання цін на молоко і молочні продукти. Так, пакет молока в Києві подорожчав на 25—35 копійок, або більш як на 40 відсотків залежно від виробника. Найбільше зросла ціна на молоко марки «Президент».

Такий ціновий стрибок важко пояснити сезонними коливаннями. Утім, ситуацію, що складається на ринку м’ясо-молочної продукції, наша газета прогнозувала ще в липні.

Тоді незначний ріст інфляції за червень у 0,1 відсотка за майже дворазового зростання цін на основні харчові продукти (борошно, крупи, цукор і соняшникову олію) фахівці від статистики пояснювали паралельним зниженням цін на м’ясо. А наша газета підкреслювала маловтішність цього явища на тлі очевидного на той час неврожаю зернових. І якщо дефіцит продовольчої пшениці обмежиться зростанням цін на хлібобулочні вироби, котре може припинитися або навіть повернутися назад, якщо 2004 рік виявиться більш-менш врожайним, то дефіцит фуражного зерна матиме далекосяжні наслідки. Молочне стадо за рік не відновити... І підвищення цін на молоко — лише перший дзвоник у майбутньому ланцюзі негативних для населення тенденцій на ринку харчових продуктів.

Зростання цін на фуражне зерно, що перетнуло позначку 900 грн. (за тонну), і спричинений неврожаєм дефіцит оборотних коштів у хліборобів призвів до різкого скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Щоб розрахуватися за кредити і не мати турбот із дорогими кормами, селяни пускають під ніж уже не тільки бичків, що не набрали кондиційної ваги, а й молочне стадо. В очікуванні зростання заготівельних цін на сире молоко, що неминуче настане зі зменшенням пропозиції, переробники заздалегідь накачують свої фінансові м’язи. Природно, за рахунок споживача. Тобто нас з вами.

Як заявив минулого тижня Міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов, майбутнього року уряд України має намір повністю погасити заборгованість перед гірниками у регресивних позовах. За його словами, у проекті бюджету-2004 на ці цілі передбачено 250 мільйонів гривень, що цілком достатньо.

Гроші з регресів гірникам, безсумнівно, необхідні. Але це лише п’ята частина боргів перед ними. Один мільярд 100 мільйонів боргу шахтарям у зарплаті й надалі висить непідйомним для держави тягарем. І хоча міністр визнає, що держава з загальної суми боргу недодала гірникам більшу частину, а саме 795 мільйонів гривень, проте, він вважає, що погашення боргів у зарплаті, цитую: «Це не завдання бюджету». Кошти на ці цілі, на думку Сергія Єрмілова, мають виплатити працівникам безпосередньо вугільні підприємства.

Постає, природно, питання, як це вийде, якщо галузь у цілому залишається збитковою? Правда, міністр на проблему дивиться з оптимізмом. За його словами, завданням, що стоїть перед урядом, є поліпшення роботи шахт для того, щоб вони змогли погасити цю заборгованість.

Але без вливання коштів на розвиток галузі таке завдання просто нездійсненне. А їх саме в держави бракує. Щорічно бюджет виділяє на ці цілі значно менше грошей, ніж потрібно згідно з науково обґрунтованими розрахунками. Тож гірникам залишається тільки чекати. До слова, нагадаємо, що борги у зарплаті нагромадилися ще в середині 90-х років минулого століття. Багато шахтарів, яким не було сплачено за їхню працю, уже пішли на пенсію...

Утім, таку гірку пігулку в 2004 році наші правителі трохи підсолодили. Пообіцявши ввести адресну допомогу колишнім шахтарям для закупівлі побутового палива. І на тому дякуємо.

У четвер із третьої спроби Верховною Радою було проголосовано в першому читанні Держбюджет-2004.

Законопроект виявився компромісним. Тобто було враховано частково пропозиції бюджетного комітету, хоча його голова Петро Порошенко напередодні погрожував представити на голосування проект, ледь не альтернативний урядовому. Пропонуючи збільшити доходи по загальному фонду на 7,299 мільярда гривень.

Кабмінівський варіант дохідної частини народні депутати таки удосконалили у бік збільшення доходів і, природно, витрат. Щоправда, не на сім з гаком, а тільки на чотири мільярди.

На думку відомого економіста, народного депутата Віктора Пинзеника, навіть таке збільшення робить бюджет майбутнього року незбалансованим. Тому що близько трьох мільярдів задекларованих у першому читанні доходів не відомо, де брати. Що, за його словами, суперечить Бюджетному кодексу. Хоч би як там було, але кабінет Віктора Януковича тепер муситиме ламати голову над рішенням цього завдання.