Острів має лишатися українським, зазіхання на Тузлу та Керченську протоку — інтерес не всієї Росії, а певних кіл, які хочуть погріти на цьому конфлікті руки. Експерти-екологи оцінюють аргументи, які штовхнули Краснодарську владу на несподіване і одіозне будівництво. Долю дамби вирішуватиме спільна україно-російська експертна комісія. Такий перший підсумок переговорів навколо прикордонної суперечки.
Учасник переговорів у Москві прем’єр-міністрів України і Росії з теми будівництва сусідами дамби глава кримського уряду Сергій Куніцин зауважив: «Якщо, як нас переконували росіяни, губернатор Краснодарського краю прийняв рішення про екологічний захист шляхом будівництва дамби з Таманського півострова, то, за нашими оцінками, — ми не повинні допустити з’єднання дамби з островом, — я підписав такий наказ».
Ми вважаємо, що посилення тиску, руху і швидкості морських потоків призведе до надто складних екологічних наслідків. Між островом і дамбою має існувати певна відстань, яка не міняла б морських потоків і не заважала б екології. Хоча закінчити дискусію політики і урядовці планують за кілька місяців (30 жовтня міністри закордонних справ почнуть роботу спільної експертної групи з урегулювання прикордонних непорозумінь, щоб нарешті законодавчо врегулювати промисли на Азові), та вже попередні висновки кримських екологів змусили їх висловити стурбованість тим, що авральна поява у протоці нової перемички матиме надто згубні наслідки. Передусім для Аршинцевської коси, де живуть десятки тисяч керчан.
С. Куніцин вважає: переговори були непростими з жорсткою позицією російської сторони щодо Азовського моря і Керченської протоки. Головне, чого вдалося досягти: зупинено спорудження дамби практично біля критичної межі. Будівництво не продовжуватиметься, доки експертні групи з проблематики Азовського моря і Керч-Єнікальського каналу, екології будівництва дамби, спільного використання каналу, кордону тощо не зроблять екологічний, економічний висновки, чи потрібна дамба, до яких це призведе наслідків. Росія вважає, що там немає кордону і не повинно бути, доки не підпишуть угоди між державами. Острів Тузла російська сторона визнає спірною територією, хоча жодного вагомого аргументу не надає. Прикордонна застава не є тут головним причинно-наслідковим зв`язком. Питання економічне. Абсурдний вигляд з точки зору Росії має позиція, що острів — спірний. Сергій Куніцин навів аргументи премєр-міністру Росії: острів Тузла за адміністративним рішенням було передано до складу Кримської області. Є підписи. За Конституцією СРСР 1977 року кордони союзних республік в кордонах адміністративних областей. Острів Тузла є територією Керченської міськради і все, що на ньому побудовано, — на балансі керченських підприємств. На Тузлі жоден громадянин Росії не живе — всі громадяни України. Навіть якщо визнати те, що Росія заявляє: по морю у нас немає кордонів, то острів — частина суші, оточена водою, яка належить державі Україна. Значить, на цьому острові не можна піддавати сумніву наявність прикордонної застави України. На це прем’єр-міністр Росії нічого відповісти не зміг. Втішає, що щонайменше до 10 листопада будівництво не продовжуватимуть.
Крим.
