Корпорація «Індустріальний союз Донбасу» (ІCД) подала заявку на участь у конкурсі з продажу 98,81 відсотка акцій ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського», підписавши угоду про конфіденційність з Фондом держмайна України.
У розповсюдженому з цього приводу прес-релізі зазначається, що «підхід головного приватизаційного відомства країни до відбору претендентів складний, проте прийнятний, бо від результату конкурсу залежить доля містоутворюючого підприємства і 20-тисячного трудового колективу». Отже, заявник усвідомлює, що вартість держпакета становить лише восьму частину всіх капіталовкладень, які потрібно буде здійснити переможцю. Початкова ціна пакета (587,1 мільйона гривень) удвічі поступається кредиторській заборгованості ДМК (1,2 мільярда гривнень), учетверо — обсягу інвестицій, обумовлених конкурсними зобов’язаннями на найближчі п’ять років. Відомо, що кредитори неодноразово заявляли про свою готовність прискорити банкрутство ДМК, проте конкурс, а точніше його умова щодо запобігання такому розвитку подій з боку нового власника, дав підприємству шанс вийти з кризового стану. Голова ради директорів ІСД Сергій Тарута на прес-конференції в Києві вже повідомив, що частину боргів меткомбінату ІСД уже викупив, а решту кредитори погодилися реструктуризувати.
Багато хто сумнівався, що ІСД наважиться поторгуватися за ДМК імені Дзержинського. Адже ІСД претендує ще й на 79,48 відсотка акцій угорського металургійного комбінату Dunaferr, а також бере участь у приватизації польського металургійного комбінату Нuty Chestochowa. Але апетит приходить під час їди. Найпевніше, для купівлі ДМК знадобиться позиковий капітал. Усі пам’ятають: щойно у пресі замерехтіли шапкозакидацькі заявки від «УкрСиббанку» та «Приватбанку» про купівлю цього об’єкта, глава ФДМУ Михайло Чечетов скептично зауважив: «Женихатися ще не означає женитися». І висловив упевненість, що на внутрішньому ринку немає такого капіталіста, який віднайшов би легальний мільярд гривень для купівлі ВАТ «ДМК імені Дзержинського». До речі, щоб запобігти спекуляціям щодо зниження вартості пакета акцій ДМК, корпорація ІСД пропонує залучити до оцінки західних експертів.
Справді, навіть статутні фонди українських банків, які входять до першої десятки, не дають змоги відкрити юридичній особі таку потужну кредитну лінію. Проте у вересні нинішнього року ІСД підписав угоду про об’єднання торговельної мережі з міжнародною компанією Duferco, і ймовірно, що рятівний капітал для антикризової програми на «Дзержинці» може надійти в разі перемоги на конкурсі зі Швейцарії. А доводити легальне походження своїх доходів ІСД легше, ніж іншим — він це вже проходив у Швейцарії, Польщі, Угорщині, на багатьох ринках Європи, Азії та Америки.
Отже, Фонду держмайна України завдяки особливостям сватання на приватизаційному ринку до снаги створити одразу три прецеденти: продати всі активи стратегічного підприємства єдиним пакетом; задекларувати на ринку рекордну суму легальної виручки; здійснити нечуваний «переказ» до держбюджету. Однак про це казати поки що рано, хоч сватання до виробника чавуну і прокату, монополіста на ринку широкополосної сталі і катаної осьової заготовки для потреб залізниці вже триває чимало місяців. У Сергія Тарути на перипетії цього сватання жорсткий і прагматичний погляд. Він вважає, як повідомляє Інтерфакс-Україна, що заборгованість комбінату перед групою «Приват» створювалася здебільшого штучно, завдяки постачанню сировини за цінами, які значно перевищували ринкові. З цієї само причини управлінець «Укрсиббанк» не мав змоги змінити становище на краще. Ще одна красномовна особливість сватання по-дніпропетровськи відкрилася ІСД на металургійному комбінаті імені Петровського, на чому «Голос України» вже наголошував. «Ми побачили, — каже Сергій Тарута, — грубу цинічну схему (приватизації 18-відсоткового пакета акцій держави) і вважаємо, що є можливість його повернути для консолідації 60 відсотків акцій на конкурсний продаж».
А, заявивши про свою участь у торгах за ДМК імені Дзержинського, ІСД оприлюднив деякі підсумки роботи у першому півріччі: його оборот проти відповідного періоду минулого року зріс із 2,52 до 3,35 мільярда гривень.
