Наприкінці минулого року на Новокраматорському машинобудівному заводі відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва. Саме на цьому підприємстві профільний комітет обговорював програму розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року. Одним із найяскравіших став виступ народного депутата України, президента АОА «Новокраматорський машинобудівний завод» Георгія Скударя. «Якщо українська металургія найближчими роками не розпочне технічне переозброєння, вона може впасти так глибоко, що потім витягти її буде майже неможливо, — сказав він. — Ми отримаємо руїни на місці заводів».
На вітчизняну машинобудівну галузь сьогодні покладають великі надії. Чи здатна Україна модернізувати застарілі виробництва, перейти на сучасні технології і відмовитися від експорту сировини? Про це розмірковує Георгій СКУДАР.
— Якщо повернутися до торішнього виїзного засідання профільного комітету, які з висловлених тоді пропозицій враховано, реалізовано чи реалізуються? Чи стимулює наявна податкова база виробництво, технічне переозброєння, якісну роботу?
— Виїзне засідання було пов’язано з оцінкою законодавчої бази, що була на той момент, наскільки вона мотивувала інвестиції інновацій у економіку держави. Комітет хотів з’ясувати, що необхідно, аби розвинути і зробити динамічною інноваційну реакцію в нашій промисловості й економіці. На той період було зроблено чимало. У нас були території пріоритетного розвитку, був і тепер діє економічний експеримент у металургії, а також постанови і рішення ВР, постанови Кабміну, існувала підтримка сільгоспмашинобудування Верховною Радою.
Ми дійшли висновку, що цього недостатньо. І насамперед потрібно для підприємств збільшити можливість безподаткового інвестування коштів у відновлення і модернізацію устаткування, технологічних процесів. З цією метою вдвічі, до десяти відсотків, було збільшено частку безподаткового спрямування коштів у розвиток підприємств.
Нині в Україні є вісім технопарків. Якщо через технопарки створювати інновації й інвестиції у підприємства, це дасть змогу протягом трьох років виробляти продукцію взагалі без податків, на 50 відсотків на рік знизити ПДВ на ввезення ресурсів для створення такої техніки, зняти всі митні платежі на ввезення імпортної продукції для створення такої техніки. У принципі, сьогодні є комплексна система: території пріоритетного розвитку, технопарки, визначено податкові пільги. Я вважаю, держава на цьому етапі зробила все, що могла.
Наступного року мають зменшитися податок на прибуток, ПДВ і прибутковий податок. У такий спосіб керівництво держави робить ще один крок назустріч підприємництву, власникам і керівникам підприємства, допомагаючи їм інвестувати кошти в розвиток, збільшувати зарплату, зменшуючи податковий тягар на економіку країни.
— Новокраматорський машинобудівний завод конкуренції не боїться — і всередині країни, і за кордоном. То чому конкуренція не спонукає більшість інших підприємств галузі? Що тут —звичка жити за старим звичаєм чи серйозне, неподоланне відставання від світового рівня?
— Конкуренція — як критика, має бути. Чому в інших не виходить? Я вважаю, не виходить у тих, хто не хоче жити по-новому, хто недостатньо професійний, не може продати свої знання і свій товар. У нових умовах потрібні нові знання, вміння і ті товари, за які ринок платить гроші. Якщо хтось цього не може зробити, то його проблема. Він повинен навчитися працювати по-новому. І іншого розуміння, на мій погляд, немає.
— Чорна металургія, вугільна промисловість... Які ще галузі, на вашу думку, потребують кардинального відновлення? У який спосіб можна здійснити модернізацію, якщо на державні кошти розраховувати не випадає?
— Відновлення, на мій погляд, потрібно в усьому. Є конкурентні товари, але вони мають постійно вдосконалюватися, їх не можна випускати без змін протягом, скажімо, двадцяти років. Необхідні постійне відновлення, пошук нових ринків, партнерів, пошук замінників цих товарів.
Що робити, коли нема своїх коштів? Я весь час запитую в керівників заводських підрозділів: скільки вам потрібно грошей на розвиток? Ми дамо їх, тільки скажіть, коли ці кошти повернуться? Якщо ж повернення ефемерне або не намічається зовсім, гроші вони не одержують. Річ не в грошах, а в ідеях і в умінні розгорнути виробництво і реалізацію товарів.
Для довідки. Цими днями новокраматорські машинобудівники розробляють стратегію підприємства на найближчі сім років. Серед намірів — зробити майбутнього року товарної продукції більш як на один мільярд гривень за рахунок значного збільшення частки нового наукомісткого обладнання. На технічне переозброєння плановано виділити 150 мільйонів гривень.
Інтерв’ю взяла Ліна КУЩ.
Донецька область.
