Спільне засідання українських та російських парламентаріїв, що відбулося у Верховній Раді, завершилося ухваленням заяви.

 «Члени Міжпарламентської комісії Верховної Ради України та Федеральних Зборів Російської Федерації занепокоєні ситуацією, що виникла у зв’язку з будівництвом гідротехнічної дамби у напрямку острова Тузли, відзначають наступне:

1. Ця проблема виникла внаслідок нескоординованості дій і відсутності прагнення урядів Російської Федерації та України у розв’язанні питань, що викликають підвищений інтерес і напругу в російсько-українських відносинах.

2. Звернути увагу Голови уряду Російської Федерації М. Касьянова і Прем’єр-міністра України В. Януковича на неприпустимість у майбутньому створення подібної ситуації і рекомендувати до розв’язання цієї проблеми шляхом переговорного процесу призупинити будівництво дамби.

3. Звернутися до президентів Російської Федерації Володимира Путіна і України Леоніда Кучми з пропозицією ухвалити невідкладні заходи для розв’язання цього прецеденту». Такі формулювання містить останній, компромісний варіант документу.

Компромісний, бо, щоб дійти згоди, учасникам засідання довелося по завершенні зустрічі сісти за стіл переговорів, делегувавши на них по три депутати від кожної сторони. Каменем спотикання стала вимога української сторони записати до звернення заклик призупинити будівництво дамби. Тоді як російська сторона пропонувала обмежитися загальним «вжити заходи для розв’язання конфліктної ситуації». Слід віддати належне: російські парламентарії пішли на компроміс. Хоча ні вони, ні українські законодавці, схоже, не надто вірять, що звернення стане рекомендацією для дій двох президентів. І, як зауважив під час прес-конференції співголова комісії з російської сторони Вадим Густов, «у нас за Конституцією зовнішню політику визначає президент. Тож як вони домовляться на двох — так і буде». Отже, спільне звернення радше — висловлення позиції двох парламентів. Хоча і це немало з огляду на те, що ні уряди, ні президенти цю позицію досі не висловили.

Та попри досягнутий компроміс обговорення проблеми засвідчило: російські й українські депутати бачать її все-таки по-різному. Якщо нашу сторону обурює сам факт стаханівського будівництва дамби в напрямку держкордону, то російська сторона, по-перше, цю ділянку кордону України вперто називає «розмежувальною лінією». А по-друге, вважає, що дамбу добудувати все-таки треба, бо, як зазначив співголова комісії Вадим Густов, «розмивається берегова частина». Але з чим погоджуються російські депутати — то це з закономірністю запитання: «Чому виконавча влада не каже, де закінчиться будівництво дамби і в який термін?». А на прохання прокоментувати заяву глави адміністрації Президента РФ Олександра Волошина про можливість бомбардування острова Тузла, Вадим Густов заявив, що російське МЗС не підтвердило її правдивість. Сам Густов не вірить, що Волошин «може так легко кидатися такими фразами».

Цікаво, що ситуацію в Азовському морі українські та російські депутати запланували обговорити ще навесні, на попередній зустрічі. Цього ж разу пункт 4 порядку денного набув особливої актуальності. Решта питань було обговорено досить швидко і без особливих емоцій. Хоча під час розгляду і питання Тузли російській делегації вдалося зберегти олімпійський спокій. А окремі депутати, зокрема Олександр Піскун, закликали «не товкти керченську воду в ступі». А ще намагалися з’ясувати, чому українська сторона хоче проводити азовський кордон не по дну, а по поверхні? За словами заступника Міністра закордонних справ України Олександра Моцика, згідно зі світовою практикою і міжнародним правом у 99,9 відсотка саме так — по поверхні — і відбувається делімітація кордону. І саме такий кордон має Росія на своїх водних просторах. А Каспійська концепція — кордон по дну — це добра воля держав, які з нею погодилися. І не коректно змушувати іншу державу, в даному разі Україну, проводити делімітацію за каспійським прецедентом.