Унікальний Музей грошей відкрив у древній Феодосії місцевий нумізмат Олександр Олещук. Експозицію представлено у звичайній квартирі, саме на тому місці, де 500 років тому був найбільший в Європі невільничий ринок Кафа.
Ключем від набутого скарбу справжніх державних і фальшивих паперових грошових знаків і дзвінких монет з усіляких дорогоцінних і не дуже металів, усіх існуючих і неіснуючих континентів, держав, режимів, династій і правителів усіх часів, збирач вважає своє давнє та й нині не менш сильне, ніж в дитинстві, захоплення колекціонуванням.
...Пристрасть до збирання грошей почалася в Олександра в шість років, відтоді як випадково знайшов на городі старовинного красеня — античний тетраобол. Він став першою монетою в нинішній багатотисячній колекції древніх, давніх і сучасних, вітчизняних і закордонних раритетів. Здавна хотілося, щоб його багатства побачило якомога більше людей, щоб вони ставилися до грошей не лише як до засобу купівлі й продажу та витрачання їх на різні потреби, а побачили в них красу роботи медальєрів, монетарів, художників і друкарів, осягнули значення грошових знаків в історії цивілізації, розширювали свої знання про епохи й давні торгівельні шляхи, держави й міста, образи яких і несуть монети.
Нещодавно цю мрію вдалося здійснити в єдиному в Україні приватному Музеї грошей, де Олександр Олещук має приємність бути екскурсоводом, розповідати феодосійцям і гостям міста про улюблене: історію карбування грошей, місцеві й закордонні монети і грошові знаки, що ходили у різні часи, багатющу історію Феодосії. Де ж, як не в цьому музеї можна прослідкувати всі її етапи за монетами, які карбували тут у всі часи. Адже древня Феодосія, Ардабда, Кафа, Кефе, Кефа, і знову Феодосія (дана Богом), замкнула 2500-літнє коло періодів своїх блискучих розквітів і глибоких занепадів, слави і забуття на точці злету, на який чекає це чарівне приморське місто.
Для нумізматів це місце проходження щонайдревніших торгових шляхів — рай. Облюбували амфітеатр Феодосійської затоки від мису Іллі до бухт Двоякірної й Коктебельської ще древні елліни, які переселилися сюди з Мілету в значний споконвічний центр хлібної торгівлі. А де торгівля, там і гроші. Монети в міську казну текли рікою. Водилися вони тут і в часи Боспорського царства, коли Феодосія стала його найбільшою гаванню, яка вміщала, за словами історика Страбона, до 100 кораблів. Потрапляла і під владу Риму, гото-аланських племен, гуннів, золотоординців, генуезців, турків-османів, які осоромили це європейське місто работоргівлею. В мирні часи у важливому центрі міжнародної торгівлі Північного Причорномор’я дзвеніли гроші, у роки воєн ця земля повнилася таємними кладами монет всіх віків. За знайденими в Феодосії і її околицях грошима можна вивчати географію нашої планети.
У створеному Музеї грошей можна побачити і всі їх види, які будь-коли були в обігу в феодосійців. Експонатів безліч. Фахівці нарахували в історії міста, з початку четвертого століття до нашої ери, 11 періодів карбування власних монет. Найпершим золотим кружечком з написом «Феодео» (Феодосія), випущеним містом-державою на вшанування своєї самостійності і незалежності, понад дві тисячі років. Та й з втратою незалежності гроші феодосійці випускати продовжували. Як же без них обійтися у велетенському багатомовному місті-базарі-порту? Завдяки археологам стало відомо, де в епоху генуезького владарювання до кінця XV століття знаходився монетний двір. Та й золотих середньовічних дірхамів, які потрапляли сюди з купецькими караванами, тут вистачає. За одну монетку в давній Феодосії-Кафі можна було купити кілька людей. За кожен такий невеличкий золотий кружечок численні міняли відсипали по тисячі срібних генуезьких аспрів. А за одну їх жменю можна було тут придбати красиву рабиню, за дві — міцного, невтомного на веслах галер молодого невільника, або бика. У роки свого обігу навіть одна така монета була цілим скарбом. Що вже казати про суми, які готові заплатити за них сучасні нумізмати. Деякі — абсолютно унікальні. У кращих музеях світу і приватних колекціях таких відомо не більше десятка. Є тут і ті, яких залишилося у світі по одному-два екземпляри. Засновник Феодосійського музею грошей охоче покаже всім цікавим і близнючку, 1918 року народження, величезної цінності рідкісної п’ятицентової монетки випуску 1913 року, за яку Національний банк США одразу з вдячністю виплатить 1 мільйон 800 тисяч доларів. Раритетні держзнаки-жетони кримської «афери віку» — концесії 1859 року на прокладання залізниці від Джанкою до Феодосії, яка «десь діла» мішки державних коштів, а колії так і не збудувала. Жетони з написом «Добрий притулок» випущені у Феодосії благодійниками-мізантропами...
Окремі стенди присвячені грошам періодів смутних часів і воєн. Всі купюри кожного з урядів-одноденок періоду Громадянської війни, які обезцінювалися так стрімко, що навіть за мішок асигнацій не можна було купити й хлібного буханця. Гордість музею і експозиція повної колекції карбованців, випущених гітлерівцями під час окупації України. Через тісноту на стендах вони розміщені вертикально. На цих грошах ... передруковані з радянських газет фото передових робітників і селян, вчених і навіть легенда радянського виробництва — шахтар Олексій Стаханов, миле дитяче личко в хусточці, перезняте з обгортки шоколаду «Оленка». А цієї «безпрограшної» української монети немає в жодному українському каталозі, хоча її виготовили зовсім недавно на державному монетному дворі: карбівники просто пожартували — з двох сторін вибили решку. Так що нею можна грати і завжди вигравати. Тут є й монета-годинник, що перестає йти в міленіум, і 100 доларів неіснуючої держави Сіландія з профілем вигаданого прем’єр-міністра...
Поки що виставлено лише шосту частину колекції, здебільшого монети ХХ століття. Особливий захват у відвідувачів викликає найповніша колекція пам’ятних монет сучасної України. Як з’ясувалося, за 12 років нашої незалежності їх випущено доволі. Ці красені збирати не легше, ніж найдревніші, адже деякі монети карбувалися зовсім невеличкими серіями, а жадаючих заповнити ними власні колекції вистачає у всіх країнах. Останній ювілейний екземпляр Олександрові Олещуку довелося діставати в конкуренції ... з президентом Росії Володимиром Путіним, який залишив українським нумізматам усього 900 пам’ятних монет, випросивши у нашого президента 100 дублікатів для найвисокопоставленіших російських чиновників.
Найрідкіснішими екземплярами відвідувачі зможуть помилуватися наступного літа, коли Олександр Олещук підготує ще одну залу і подбає про всі найнадійніші заходи безпеки. Нині старовинне приміщення, в якому Олександр Романович розмістив свої скарби, потребує ремонту. Тому найцінніші експонати тимчасово зберігаються в сейфах-запасниках. Ключ від квартири, де гроші лежать — у надійному місці — теж під сигналізацією, як і приміщення Феодосійського приватного музею грошей. Щоб не хвилювалися новітні Остапи Бендери.
Крим.
