Як повідомляє прес-служба Федерації футболу України, резонансна справа, що склалася навколо спорткомплексу «АТЕК» та однойменної дитячої школи, де футболом охоплено 500 дітей, набула досить негативного забарвлення. Верховний Суд України не взяв до уваги рішення Вищого господарського суду України, офіційні звернення і клопотання, зокрема і Верховної Ради України, окремих депутатів. Незважаючи на невизначеність у Господарському суді міста Києва щодо власника майна, ухвалив постанову про виселення дитячого клубу з території спорткомплексу «АТЕК».
Найбільше вражає в цій справі те, що Верховний Суд, задовольнивши позов комерційних структур, знехтував національні інтереси, насамперед пов’язані з вихованням молодого покоління.
Відомий на весь колишній Союз завод «Червоний екскаватор», котрий експортував свою продукцію у 42 найрозвиненіші країни світу, та ТОВ «Олімп» протягом останніх трьох років намагаються привласнити державне майно. На території спорткомплексу «АТЕК», що у Святошинському районі столиці, сім років плідно працює (точніше, працював) дитячий футбольний клуб, котрий організував і провів два традиційні міжнародні футбольні турніри для дитячих команд протягом шести років, виховував і забезпечував усім необхідним півтисячі юних футболістів.
Керівництво футбольного клубу «Молодь. Спорт. Місія» (нинішня назва ДФК «АТЕК») упорядкувало газон, котрий став одним з кращих у місті для проведення дитячо-юнацьких змагань. Реконструйовано два поверхи велосипедної бази спортивного комплексу. У першості Києва клубові належать лідируючі позиції практично у всіх вікових групах. Діти тренувалися безплатно. А серед них чимало дітей із малозабезпечених родин, яким надається матеріальна допомога (одяг, ліки, харчування)...
«Борці за справедливість» протягом трьох років намагалися витіснити працівників клубу з приміщення, збудованого коштом клубу, залучаючи до цього судових виконавців з озброєними представниками органів правопорядку. Дітей усіляко старалися віднадити від занять на «АТЕК»». Ланцюгами та замками на ворота стадіону, забороною користуватися під час тренувань і змагань роздягальнями, водою й туалетами справа не обмежується. Знищуються наочна агітація та стенди клубу, пошкоджуються лінії телефонного зв’язку і енергозабезпечення клубу, перекривається вода. Також намагаються зламати трибуни стадіону і пошкодити трав’яний газон футбольного поля, провокують співробітників клубу і дітей на конфліктні дії, постійно роблять спроби зривати змагання і тренування, на різних рівнях міської влади принижують авторитет клубу, висловлюючи наклепницькі домисли про його діяльність.
Верховний Суд України прийняв безпрецедентне рішення, ухваливши позов щодо об’єкта соціального призначення, котрий до того ж завжди залишався державною власністю, на користь комерційних структур.
