Цього тижня у Києві відбулося перше засідання Парламентської асамблеї (ПА) України та Республіки Польща під головуванням Голови ВР Володимира Литвина та Маршала Сейму Марека Боровського. Польські партнери запевнили, що й надалі лобіюватимуть інтереси Києва в європейських структурах. Про те, як їх розуміють у Варшаві, пан Боровський розповів в інтерв’ю «ГУ».

— Пане Маршале, співголова ПА з українського боку Олександр Зінченко під час відкриття асамблеї сказав, що Київ поки що не чує з боку Євросоюзу адекватної відповіді на свої євроінтеграційні прагнення. Чи справді це так?

— Ми намагаємося переконати Євросоюз більш зрозуміло висловитися щодо майбутнього України в ЄС. Було б дуже добре визначити якусь дату початку переговорів про асоціацію України з Європейським союзом. Гадаю, такі переговори буде легше проводити тоді, коли Україна вступить до Світової організації торгівлі. Тому передовсім треба намагатися усунути будь-які перешкоди на цьому шляху і розвіяти будь-які сумніви.

Адже невідомо, приміром, які наслідки матиме спільний економічний простір Росії, Казахстану, Білорусі та України. Сьогодні (під час засідання українсько-польської Парламентської асамблеї. — «ГУ») Перший віце-прем’єр-міністр, Міністр фінансів України Микола Азаров запевняв, що ця угода ні в чому не буде порушувати положення СОТ, але наразі такі пояснення дуже скромні.

Гадаю, на даному етапі певні сумніви в Європейському союзі породжують і питання, пов’язані з функціонуванням демократії в Україні. І ті зусилля, яких докладатимуть ваші політики у цій сфері, дуже допоможуть Україні.

— Перше засідання ПА було присвячено наслідкам розширення ЄС для двосторонніх відносин загалом і взаємної торгівлі зокрема. Чи лунали в цьому контексті конкретні цифри?

— Сьогодні дуже складно відповідати на запитання про наслідки. В економічній сфері вони зводяться до змін у митному тарифі. В деяких галузях митні ставки зростуть, у деяких — знизяться, тож баланс дуже складно підвести. Але загалом польський митний тариф знижуватиметься.

— У Києві вважають, що Україні варто попросити певної компенсації за негативні наслідки розширення Євросоюзу. Чи можливо це і в якій формі?

— Гадаю, не можна говорити про жодні компенсації в юридичній сфері, бо таких компенсацій немає. Тут слід вести переговори щодо запровадження певних економічних інструментів, які збільшуватимуть торговельний обмін між Україною та Польщею.

Коли йдеться про торговельний обмін на рівні підприємств, то тут не можна говорити про якісь втрати. Зате можна говорити про певне загальмування прикордонного товарообміну, що, у свою чергу, пов’язане із запровадженням візового режиму.

На Парламентській асамблеї про це говорили дуже багато — і з польської сторони, і з української. Звертали на це увагу й представники уряду. Ми переконані, що проблеми, які на даний момент з’явилися, — то перехідні проблеми. Польща видаватиме велику кількість довготермінових і багаторазових віз, а отже, напруження буде знято.

Водночас тут є певні плюси. Громадянин України, який має візу, вже не буде настільки залежним від чиновника на кордоні. Позитивно позначиться на розв’язанні цих проблем і запровадження спільного польсько-українського прикордонного і митного контролю, про що сьогодні теж говорили. Це скоротить час його проходження і збільшить можливості боротьби з корупцією. У цьому питанні дуже багато залежить від української сторони, адже Польща вже готова до запровадження такого контролю.

— Європа знає польський варіант запровадження візового режиму з Україною. Чи почуємо колись про польський варіант розв’язання проблеми українських трудових мігрантів? Чи має Варшава намір запровадити квоти на легальне працевлаштування наших заробітчан?

— Річ у тім, що ринок зайнятості — надзвичайно чутливий елемент політики для кожної держави, а надто для Польщі з огляду на її вступ до Євросоюзу. Зауважу, що безробіття в Польщі перевищило 17 відсотків.

Сьогодні дуже багато ваших співгромадян працює у Польщі. Це нелегальна робота, до якої ставляться терпимо. У Польщі не влаштовують полювання на українських працівників. Незважаючи на високий рівень безробіття, в польському суспільстві немає небажаного ставлення до них.

Були часи, 10—12 років тому, коли поляки їздили до Німеччини і нелегально там працювали. Німці безперервно організовували якісь акції проти поляків. Небажаним ставленням до поляків були переповнені преса і громадська думка. Хоча на той час у Німеччині рівень безробіття не перевищував шести відсотків.

Отже, у нас зовсім інший підхід, бо ми пам’ятаємо, що ми в такій ситуації були в Німеччині. І ми розуміємо тих українців, які приїздять до нас.

Щодо квот... Мені важко відповісти, чи з’являться вони і коли. Водночас запровадження квот, які за нинішнього рівня безробіття будуть низькими, супроводжуватиметься додатковим контролем, перевірками. Тому порівняно з теперішнім станом речей це зовсім не буде покращенням ситуації.

Бесіду вела Ганна ЛУКАНСЬКА.