У  Рівненській області відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти. Протягом двох днів робоча група вивчала стан здійснення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування повноважень з виконання законодавства у сфері освіти.

 Відверто про наболіле

Народні депутати разом з представниками Міністерства освіти та науки відвідали навчальні заклади Рівного, Березнівського, Зарічненського, Радивилівського та Сарненського районів. У Національному університеті «Острозька академія» відбулася зустріч із студентським активом області. Студентів цікавило, чому українська мова досі не посіла в нашій країні свого законного державного місця, чи варто в навчальних закладах вивчати основи християнства, чи знають депутати та урядовці розмір сьогоднішньої стипендії. Ці та інші гострі для студентства проблеми зумовили полеміку і серед представників президії.

— Мені сподобалося, що студенти вузів Рівненщини показали дуже глибокий інтелектуальний потенціал, — поділився враженнями від зустрічі голова комітету Станіслав Ніколаєнко. — Їх турбують не тільки власні проблеми, а й проблеми держави та її майбутнього.

На переконання голови комітету, нині традиційно мало уваги приділяється соціальному захисту студентства. Мала стипендія, поганий благоустрій гуртожитків, незадовільне харчування. Усе це потребує певних змін у законі про вищу освіту.

Але, як ведеться, гостям показують найкраще. І під час поїздки в народних депутатів могло скластися враження, що жодних проблем з освітою в області немає. Кожний навчальний заклад (чи то ліцей, чи просто сільська школа) із гордістю демонстрував гарно обладнані класи, комп’ютерні кімнати. Депутати спілкувалися з учнями, розпитували про шкільне життя і майже не чули нарікань.

Та це не означає, що в освітян Рівненщини немає проблем.

На загальну кишеню розраховувати не випадає

Це стало зрозуміло під час засідання, коли до Рівного з’їхалися освітяни з усієї області. Те, чим нині можуть пишатися навчальні заклади регіону, зроблено переважно коштом місцевої влади. На загальну кишеню сподіватися не випадає. Нехитрі приклади. На харчування одного учня бюджет нині передбачає 16 копійок на день. Не важко підрахувати — цього стане хіба на три скибочки хліба. Щорічно обласне управління освіти замовляє півтора мільйона примірників літератури. Проте надходження книг, виданих коштом держбюджету, становить 25—30 відсотків від замовленої кількості. Майже не фінансується і комп’ютеризація навчальних закладів.

Водночас з ініціативи голови облдержадміністрації Миколи Сороки проведено конкурс на кращий студентський гуртожиток, встановлено щорічні премії трьом кращим вчителям області, стипендії для обдарованої молоді, гранти на втілення ними своїх проектів, доплату директорам шкіл, споруджено житлове містечко в Острозі для викладачів Національного університету...

Коли вчитель «трієчник»

Уже традиційно для освітян на засіданні йшлося про нестачу молодих кадрів, охочих працювати за вчительську зарплату. І то не тільки в обласному центрі, а й у найвіддаленішому селі. Або ще таке. За словами заступника міського голови, голови постійної комісії з гуманітарних питань Рівненської обласної ради Світлани Богатирчук-Кривко, в регіоні другий рік проводять експеримент — молоді педагоги перед влаштуванням на роботу складають своєрідний іспит: майбутні вчителі математики чи фізики розв’язують задачі, з якими одинадцятикласники справляються під час олімпіад. А бажаючі бути вчителями рідної мови — пишуть диктант «випускного» рівня. І результати цього тестування не надихають. Приміром, торік із 40 претендентів на посаду вчителя української мови жоден не впорався з диктантом на «відмінно»! Коментарі зайві.

Соціальне сирітство

Ще одна проблема, характерна для Рівненщини. В області 1200 школярів, чиї матері виїхали за кордон на роботу, 420 дітей через це «позбулися» обох батьків. І місцеві педагоги часто вживають термін «соціальне сирітство». Дати раду учням, які перебувають під опікою літніх бабусь чи дідусів, а часом навіть чужих людей (сусідів, знайомих), важко. Щоб діти мали чим зайнятися, а не бешкетували на вулицях, у школах проводять різноманітні додаткові заняття. Витрати на це, знову ж таки, «тягне» місцевий бюджет.

Разом з тим на Рівненщині багато уваги приділяють дітям з особливими потребами. Таких школярів тут — три тисячі. Для них функціонують 19 шкіл-інтернатів. Дбають і про обдаровану молодь. Представники комітету відзначили істотні зрушення у реформуванні галузі освіти, поліпшення в якості надання освітніх послуг, у створенні належних умов для розвитку та самореалізації молодого покоління.

У рішенні, прийнятому на виїзному засіданні, зокрема, запропоновано чимало рекомендацій і для Кабінету Міністрів, і для Міністерства освіти та науки України. Приміром, на думку депутатів, потрібно розробити і здійснити державну програму забезпечення навчальних закладів приладами та необхідним обладнанням, збільшити нормативи фінансування гімназій, ліцеїв тощо. У бюджеті України мають передбачити кошти на будівництво навчального корпусу школи-інтернату для дітей-сиріт у селі Олександрії Рівненського району, навчально-лабораторного корпусу Рівненського державного гуманітарного університету та приміщення школи №14 у Рівному. Також запропоновано переглянути порядок оплати праці завідувачів початкових шкіл І ступеня та доплати старшим учителям і вчителям-методистам, розробити нові штатні розписи для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, навчально-виховних об’єднань та комплексів. Контролюватиме виконання рішення голова підкомітету з питань базової освіти Михайло Бауер.

Надія ГОРБАТЮК, Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.