Саміт Україна—ЄС, що відбувся минулого тижня в Ялті, став однією з найголовніших зовнішньополітичних подій нинішньої осені. Про результати саміту, а також перспективи, що з них випливають, — в інтерв’ю з главою делегації Європейської комісії в Україні Норбером ЖУСТЕНОМ.

— Пане посол, які з результатів минулого саміту були, на вашу думку, найважливішими?

— Думаю, дуже важливою була вже сама нагода обміну думками на найвищому рівні про відносини між Україною та ЄС. Під час переговорів підтверджено обопільне бажання тіснішої співпраці. Також важливо, що Україна підтвердила наміри продовжувати політику, спрямовану на європейську інтеграцію. Сторони, крім того, досягли домовленостей про підготовку Плану дій, який має бути розроблений у рамках ініціативи «Ширша Європа».

— Президент Кучма, котрий ще не так давно критикував ЄС за небажання вже зараз надати Україні асоційований статус, після ялтинських переговорів раптом заявив про «тривалий шлях», який слід пройти до того, щоб це питання стало актуальним. Що ж сталося в Ялті такого, що змінило погляди українського Президента?

— В Ялті ми ще раз підтвердили нашу позицію. Вона полягає в тому, що сьогодні ЄС не в змозі обговорювати інституційний аспект відносин, до якого належить і надання Україні асоційованого статусу. Це не стоїть на порядку денному. Ми ще раз наголосили на нашому баченні розвитку відносин: наступні роки Україна та ЄС мають використати для дуже тісного співробітництва й наближення вашої держави до Євросоюзу. Ми беремося їй допомагати у запровадженні європейських цінностей та здійсненні реформ. І все це може бути зроблено в рамках відносин добросусідства, що й передбачено ініціативою «Ширша Європа». Адже після розширення союзу, яке відбудеться наступного року, Україна стане безпосереднім сусідою ЄС. Це відкриє нові можливості для співробітництва, і з огляду на них ми повинні працювати в осяжному майбутньому, залишивши питання інституційних змін у відносинах на пізніше.

— Ви сказали, що в Ялті було досягнуто політичної згоди стосовно роботи над Планом дій Україна—ЄС. Чи йшлося про конкретні терміни й параметри?

— Було домовлено про те, що нам слід зробити в наступні місяці для розробки цього документа. Президент Кучма передав український варіант Плану дій, ми його вивчимо і вийдемо зі своїми пропозиціями. Думаю, досягнення згоди про конкретні терміни та зміст роботи над цим документом можна розглядати як найважливіший результат саміту. Зазначу, що створення Плану дій не є якоюсь кінцевою метою чи завданням. Слід чітко розуміти, що план є інструментом для імплементації концепції «Ширша Європа». Ми дуже сподіваємося, що План дій буде підписано вже весною наступного року. І в ньому будуть виписані пріоритети співробітництва на середню та короткотермінову перспективу, відповідні цілі та завдання. Отож План дій не є протоколом про наміри, а дуже конкретним документом.

— Ініціатива «Ширша Європа» передбачає доступ України на внутрішній ринок ЄС, принцип чотирьох свобод — вільного пересування людей, капіталів, товарів і послуг. Що це означає для України і коли така інтеграція може стати реальністю?

— Ініціатива «Ширша Європа» дає Україні переваги та унікальний шанс інтеграції на ринок, де проживають 450 млн. осіб. Участь вашої держави в цьому єдиному ринку справді означатиме для неї вільне пересування людей, капіталів, товарів і послуг. Але хотів би наголосити, що навряд чи слід сподіватися на швидку економічну інтеграцію України в ЄС. Для цього потрібні дуже глибокі економічні й політичні реформи. Процес потребує тривалого часу, досить багато років.

— У зв’язку з наступним розширенням ЄС в українському суспільстві є побоювання ізоляції держави від Європи — створення такої собі нової Берлінської стіни. Звичайно, насамперед непокоїть запровадження візових бар’єрів...

— Візові питання також порушували під час саміту в Ялті, і ми зобов’язалися розглянути можливості, які сприятимуть зняттю занепокоєння. Звісно, ЄС не бажає жодної нової Берлінської стіни. Щоб полегшити прикордонні контакти, Європейська комісія недавно виступила з пропозицією дозволити громадянам з прикордонних регіонів отримувати візи за дуже низькими цінами або й безкоштовні. Ця пропозиція нині розглядається країнами — членами ЄС. Нагадаю, що правила Шенгенського простору передбачають і певну гнучкість. Хотів би також додати, що приєднання до ЄС сусідів України аж ніяк не призведе до згортання торгівлі з ними, як про те інколи говорять в Україні. Навпаки — ваша держава отримає переваги. Лише один приклад з багатьох: тарифи для українського експорту в країни — нові члени ЄС зменшаться з дев’яти до чотирьох відсотків.

— За повідомленнями українських офіційних осіб, нібито досягнуто домовленості про те, що власники українських дипломатичних паспортів матимуть право на безвізовий в’їзд до країн ЄС. Це справді так?

— Ні, поки що жодної домовленості про це немає. Питання все ще обговорюється.

— Цього року делегація Європейської комісії в Україні святкує 10-річчя своєї роботи тут. Які головні результати цієї роботи?

— Гадаю, насамперед треба сказати про те, що з 1991 року ЄС надав Україні технічної допомоги на суму 1,2 млрд. євро. Можливо, обсяги цієї допомоги зростуть у зв’язку з утіленням концепції «Ширша Європа». Бо передбачається задіяння інших інструментів, відмінних від Tacіc, зокрема у сфері прикордонного співробітництва. Ми домовилися створити для України нову Національну індикативну програму на 2004—2006 роки. Впродовж цього періоду на подальшу технічну допомогу ЄС планує виділити 212 млн. євро. Пріоритетами тут стануть правова, адміністративна реформи, прикордонне управління, розвиток бізнесу, торгівлі, інвестицій, громадянського суспільства та соціальна реформа. Стосовно періоду після 2006 року (про це також ішлося на ялтинському саміті), то ми домовилися згодом обговорити з Україною можливі нові схеми, що можуть бути задіяні в рамках нашої допомоги.