Позавчора лідер «Нашої України» зустрічався з представниками регіональної преси. Користуючись нагодою, — адже в нашій до безмежжя демократичній державі «прямий ефір» для опозиційних політиків не передбачений законом «темників», — Віктор Ющенко поділився з журналістами своїми поглядами на ситуацію в передвиборній Україні.

 Здається, це вже не той новачок у великій політиці, який ще напередодні минулих парламентських виборів переконував оглядачів «ГУ» в тому, що «барикади не вписуються в інтер’єр демократії». Саме життя довело «переможеному переможцеві» народного волевиявлення, що демократію дуже часто доводиться завойовувати в інтер’єрі барикад. І сьогодні лідер «НУ» не добирає для пом’якшення сказаного наукових термінів: його мова, як писав Володимир Маяковський, «величава і проста». І, схоже, це поцінували регіональні колеги.

— Нам соромно, що сьогодні українська влада має кримінальний характер, що завдяки їй сформувалася тіньова економіка, що три чверті українського суспільства їй не довіряє, що українську владу вже не поважають ані партнери, ані найближчі сусіди, — сказав Віктор Ющенко. — Нам соромно жити в країні, де немає свободи слова, а журналістом працювати небезпечно. Страшно жити в країні, де нема верховенства права і закону.

Утім, лідер «Нашої України» не хотів би, щоб його запідозрили в демагогічному критиканстві. У нього є підстави для такої непримиренної позиції: «Чим відрізняється моя команда від будь-якої іншої? Інші поки що можуть тільки обіцяти, що вони зроблять. А ревізію моїх дій дуже легко провести по тому, що було зроблено, коли я і мої колеги були в уряді. Не варто придумувати сентенції про те, як підняти Україну, бо це — очевидна річ. Правило перше — не красти, і за рік ви побачите іншу країну, іншого пенсіонера, іншого вчителя, іншого лікаря. Яку ще треба складати програму? Змінити цю владу! Це є проблема номер один нашого життя і життя наших дітей».

На глибоке переконання Віктора Ющенка, розв’язати цю проблему номер один нинішні владні достойники не тільки не хочуть, а й не можуть: усе, що пропонує Банкова — хоч у співавторстві з комуністами, хоч іще з кимсь, — продиктоване не щирим бажанням змінити систему влади, а зберегти своє панування у спустошеній країні.

Провідник «нашоукраїнців» охарактеризував майбутню президентську кампанію як «командну гру, а не гру персон. Насамперед вона вимагає узгодженої поведінки». І ця узгодженість, на думку Ющенка, має стати надпартійним гаслом для всіх демократичних опозиційних сил.

Напередодні свята Покрови — покровительки українських січовиків — Віктор Ющенко не міг не згадати про улюблену тему — козацтво. Воно для нього — не архаїчні шаровари, не легенди, не казки: Січ асоціюється з першою в Європі Конституцією Пилипа Орлика, з демократичним виборчим правом. Нагадав Віктор Андрійович і про «славне правило» — фізично карати гетьманів за поганий захист національних інтересів. Якби перенести його в наші дні, то за зраду цих інтересів, наприклад, втягнення України в ЄЕП, сучасні гетьмани заплатили б «всенародною ганьбою». Але ми, як відомо, живемо в цивілізований час...