Практика розрахунків аграріїв натурпродукцією за взяту в лізинг техніку прижилася в багатьох областях
Згідно зі статистикою машинно-тракторний парк Миколаївської області зношений уже на 50 відсотків. Утроє, з дня проголошення Україною незалежності, зменшилася кількість тракторів, зернозбиральних комбайнів, не кажучи вже про причіпні машини й інвентар. На думку директора Миколаївської філії НАК «Украгролізинг» Олександра Петрова, за нинішньої нестачі грошей у господарствах лізинг і є найефективнішим шляхом, що дає змогу забезпечувати сільгоспмашинами агровиробників.
— Ми даємо техніку на п’ять років під два відсотки річних. Вигідно: трактори й комбайни може придбати не тільки те господарство, що твердо стоїть на ногах, а і яке не має поки що достатньої кількості оборотних коштів. Починаючи з 1998 року, з моменту прийняття закону про лізинг, тільки за вітчизняним лізингом, сільгосптехніки в область через НАК «Украгролізинг» поставлено більш як на 25 мільйонів гривень. Це майже 600 сільгоспмашин. Із них половина тракторів. Цього, звичайно, вочевидь недостатньо. Адже річна потреба в сільгосптехніці по області відповідно до заявок господарств — на 170 мільйонів гривень.
— Олександр Васильович, незважаючи навіть на ваші такі вигідні умови, є визначені терміни, відповідно до яких аграрії повинні розраховуватися за взяту в лізинг техніку. Сільськогосподарський рік видався для села не дуже прибутковим, принаймні врожаєм зернових не порадував. Не боїтеся, що заборгованість аграріїв за взяті в лізинг трактори й комбайни тільки зростатиме?
— Справді, рівень повернення платежів за лізинг залишає бажати кращого. В області в цілому він не перевищує сорока відсотків. У 2003 році Миколаївщина потрапила в зону природних катаклізмів, загинуло 96 відсотків озимих. З яровими через посуху теж не склалося. Уряд, НАК «Украгролізинг» пішли назустріч лізингоотримувачам — цього року перед нами поставлено задачу виконувати передусім поточні платежі. Виплату боргів поки що відстрочено до врожаю 2004 року. Проте Миколаївська філія «Украгролізингу», фахівці облдержадміністрації, райгосадміністрацій зосередили свої зусилля на виконанні планових платежів. Таких в області 4 мільйони гривень. Лізингоотримувачі на початок жовтня погасили поки що трохи більш як 56 відсотків. Але про підсумки говорити ще рано: активно триває збирання буряку, соняшнику, кукурудзи. Гадаю, ресурсів у наших виробників буде достатньо, щоб здійснити поточні розрахунки. Зі свого боку ми зробили усе від нас залежне —зустрілися з кожним лізингоотримувачем, склали протоколи зобов’язань, договори застави врожаєм.
— Чув, НАК «Украгролізинг» пішов на те, щоб брати платежі продукцією агровиробництва: зерном, молоком, а на Прикарпатті, кажуть, розраховуються навіть грибами.
— Варіант розрахунку сільгосппродукцією прижився від моменту зародження лізингу. Діє і тепер. Є чітка установка керівництва НАК — приймати усе, що пропонують сьогодні аграрії. Приміром, нинішнього року обласна МТС, один із найбільших лизингоотримувачів, за рік має повернути майже мільйон гривень. Цього сезону вони передали філії близько 400 тонн соняшнику за біржовими цінами. У свою чергу, філія за цією ціною реалізує насіння трейдерам і перераховує гроші до держбюджету, до Національної акціонерної компанії. Подібні схеми є щодо молока, овочів, пшениці. Збіжжя, щоправда, в області вкрай мало, аграрії в основному приберегли його на насіння. Йдемо на будь-який компроміс, вигідний і товаровиробникам, і, природно, компанії. Щоб поверталися платежі до бюджету, збільшувався відсоток погашення. За це з нас сьогодні добряче запитують.
— У 1995—1997 роках під державні гарантії, щоб «озброїти» аграріїв, за бюджетні кошти було придбано велику партію зернозбиральних комбайнів і тракторів іноземного виробництва. Передбачалося, що структури, яким її було передано, поступово за неї розрахуються. Високопродуктивна техніка активно працювала на полях і дала чималі прибутки її власникам. Однак розраховуватися за машинерію вони не поспішали. Є інформація, що тепер НАК «Украгролізинг» одержав право вилучати таку техніку і передавати в повторний лізинг.
— Справді. Така техніка є і на Миколаївщині. Але в області ці комбайни і трактори було роздано здебільшого таким сільгоспвиробникам, які за них платять. П’ять комбайнів «Джон Дір», за які розрахунки не проводилися належним чином, були передані в повторний лізинг. Попередньо їх переоцінили експерти торгово-промислової палати, з чим колишній власник погодився.
— Є ще одна причина, з якої аграрії не хочуть розраховуватися за взяту в лізинг вітчизняну техніку. Часто можна чути нарікання на комбайни українського виробництва. Вони, мовляв, недосконалі, більше простоюють, ніж жнивують.
— Це стара історія. Хоча факт справді мав місце. У 1998 році було випущено партію експериментальних «Славутичів». Департаментом сільгоспмашинобудування вони видавалися як експериментальні, не були атестовані, але відразу оформлені в лізинг як серійні машини. В області пройшло чотири таких комбайни, а в країні їх, зроблених на вітчизняних підприємствах, назбиралося близько восьмидесяти. Миколаївська область ініціювала звернення у Верховну Раду про внесення до Держбюджету-2004 коригування стосовно їхнього списання з лізингу з наступним переданням у навчальні заклади — як навчальні експонати. За моїми відомостями, на теперішні, оснащені ярославськими двигунами, «Славутичі» нарікань у сільгоспвиробників немає.
