На зустрічі керівництва Верховної Ради й уряду Криму з представниками Світового банку обговорено їхню пропозицію про припинення виробництва на Сакському хімзаводі бромистого етилу. Цей препарат (на випуск якого єдині виробники в Україні — кримчани серед усього трьох країн світу мають квоту ЮНЕСКО) широко використовується для обробки зерносховищ, дає можливість скоротити втрати зерна на 10—15 відсотків, експортується за кордон. Та згідно з міжнародними угодами його виробництво визнано шкідливим і має бути припинено в розвинених країнах до 1 січня 2005 року. Взяла на себе ці зобов’язання й Україна. Якщо ми відмовимося від виробництва цієї високоліквідної в країнах СНД і далекого зарубіжжя продукції, зауважив голова ВР АРК Борис Дейч, то будемо вимушені завозити її з-за кордону за вищими цінами.
Вислухавши всі аргументи кримчан за продовження виробництва: збереження робочих місць, надходження податків, підтримку соціальної сфери, представники Світового банку пояснили — припинення шкідливого виробництва компенсує безвідшкодовне отримання 3 млн. доларів від Глобального екологічного фонду вже у другому півріччі наступного року. Закликали кримську сторону замислитися про довгострокові перспективи. Хоча нині велетенські прибутки отримує, зокрема, ізраїльський завод (ситуацією можуть скористатися й сакчани), у світі виробництво бромистого етилу нарощується — та його експорт в розвинені країни до 2005 року припиниться. У світі дедалі ширше використовують для зберігання зерна на елеваторах ефективніший і безпечніший метод — холодову обробку.
Подякувавши представникам Світового банку за пропозиції, Б. Дейч сказав, що їх уважно вивчатимуть, та хотілося б, щоб Глобальний екофонд працював не лише на закриття виробництв, а й на збільшення їх безпеки, забезпечення заходів із збереження довкілля. Якби як компенсація пропонувалася сума, на яку можна було придбати технологію нового безпечного виробництва, то розмова була б інша.
Крим.
