Давно вже йдеться про зменшення навантаження на багатостраждальний державний бюджет шляхом скасування необґрунтованих пільг. Справді — легко можна скласти чималий перелік дуже відомих комерційних структур, які залюбки користуються цими пільгами. Але ж за цими відомими структурами стоять не менш відомі люди, інтереси яких зачіпати аж ніяк не можна, а продемонструвати бурхливу діяльність хочеться. От і виходить, що про слово «необґрунтований» якось забули, а скасування пільг, як у нас часто ведеться, почали не з того кінця.

Платіть за те, що «танки наши быстры»!

Поки що діє підписаний Президентом 11 січня 2001 року Закон України «Про визнання бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України та заходи щодо надання їй державної підтримки». Цим законом було передбачено пільги підприємствам концерну «Бронетехніка України» щодо оподаткування прибутку, земельного податку, ПДВ. Завдяки своєчасним заходам продукція галузі набула цілком заслуженого визнання на світових ринках озброєнь, зокрема — у країнах Близького Сходу. Їх привабило поєднання у нашій бронетехніці сучасних технічних рішень, високої якості і доступної ціни. Останній чинник став вирішальним —Україна уклала низку дуже вигідних для держави міжнародних контрактів. Тепер і їх виконання, і вигода для держави — під серйозною загрозою. В проекті закону про Державний бюджет України на 2004 рік міститься низка положень щодо скасування зазначених пільг.

Ситуацію коментує народний депутат України Олександр Фельдман:

— До мене надійшло звернення Державного підприємства «Завод ім. Малишева». Це справжній крик про допомогу. Підприємство зараз виконує зовнішньоекономічний контракт із Пакистаном на постачання обладнання для танку «Аль-Халід». Від цього контракту до Державного бюджету має надійти понад 17, 6 млн. доларів, ще 5, 7 млн. поповнять позабюджетні та цільові фонди.

Але у разі скасування державної підтримки бронетанкової галузі не бачити державі цих грошей! Адже ціни на українську продукцію було визначено з урахуванням положень зазначеного закону щодо пільги в оподаткуванні. В іншому разі його виконання стає невигідним для української сторони, а на підвищення ціни не піде пакистанська сторона. Що тоді? Штрафні санкції за зрив контракту, погіршення фінансового стану підприємства, невиплати зарплати, втрата робочих місць...

І це ще не все. Лист із Харківського державного приладобудівного заводу ім. Шевченка. Завод виготовляє оптоелектронні прилади для танків і теж задіяний у пакистанському контракті. Керівництво і трудовий колектив заводу слушно зауважують: втратою тільки цього контракту ми не обійдемося. На світовому ринку зброї про Україну піде слава як про ненадійного, непередбачуваного партнера, з яким не варто мати справу. І скільки ще контрактів ми втратимо через таке тавро, яке потім буде дуже важко змити з лоба?

Хай хтось пояснить, де тут вигода для державного бюджету... Щоправда, вигоди від «втрати» такого конкурента на ринку озброєнь світові виробники оцінять належним чином. Певна річ, не можна стверджувати, що саме на це і спрямовано пропоновані зміни до законів. Не виключено, що справді хотіли як краще. Але ж відомо, куди веде шлях, вистелений добрими намірами...

«Да отсохнет рука дающего»

Перелік пропонованих нововведень, вигода яких для бюджету сумнівна, а негативні соціальні наслідки очевидні, на цьому не вичерпується. Деякі міжнародні та вітчизняні громадські організації й окремі доброчинці, зважаючи на нашу бідність, надають посильну допомогу найнезахищенішим верствам українського населення. Тепер, з’ясовується, для користі держави дуже бажано звести до мінімуму обсяги цієї допомоги.

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Олександр Фельдман пояснює:

— У пропозиціях Кабінету Міністрів до бюджету наступного року пропонується скасувати пільги з оподаткування прибутку під час отримання міжнародної технічної допомоги. Нагадаю, що однією з базових умов надання цієї допомоги саме і є відсутність її оподаткування. Це визнана міжнародна практика, від якої нині намагається відмовитися наша держава. Найпевніше, ця допомога просто не надходитиме. Крім того, таке кричуще нехтування міжнародних норм може спричинити істотне погіршення відносин України зі світовим співтовариством. Це таким шляхом ми реалізуємо європейський вектор розвитку?

А який наслідок може мати скасування податкової пільги на кошти, що перераховують доброчинці неприбутковим організаціям? Не стільки вже в нас доброчинців, щоб держава на цьому дуже збагатіла. Натомість навіть ті мізерні кошти, які мають згадані організації, «усохнуть» ще більше, це без жодного сумніву.

Те саме стосується податків на доходи підприємств, які організовано громадськими організаціями інвалідів. Ось у мене лист від Харківського обласного правління Українського товариства сліпих. Навіть подивитися на нього — вже жаль бере: надруковано не на комп’ютері, а на ламаній-переламаній друкарській машинці. А читати взагалі страшно: доля позбавила цих людей зору, а тепер держава намагається позбавити останньої надії на виживання: «Скасування пільг з оподаткування згідно зі ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 12 Закону України «Про плату за землю»... призведе підприємства УТОС до банкрутства, а інвалідів — сліпих з мізерною державною пенсією за нинішніх високих цін на харчові продукти та комунальні послуги — до жебрацтва». Тут нема чого додати...

Утім, «піклування» про пенсіонерів та інвалідів цим не обмежується. Скасовуються пільги під час ввезення імпортного устаткування згідно з законом про підтримку олімпійського та параолімпійського спорту. Хто забув, нагадаю: параолімпійський спорт — це спорт інвалідів. Цікаво, які такі шалені обсяги спортивного обладнання для інвалідів ввозять до України, що держава намагається і на цьому заробити?

А що Україні зробили діти-сироти, що скасовується їхнє обов’язкове страхування у віці до 18 років? Їх загалом трохи більш як 100 тисяч, дуже бюджет на них збіднів...

Ще одна категорія «ворогів держави» — науковці. Пропонується скасувати їм грошову допомогу під час виходу на пенсію. Мабуть, кому вона потрібна, ця наука...

До речі: пропонується наполовину скоротити розміри пенсій, нарахованих за особливі заслуги перед Україною! Багато держава на цьому не виграє, таких пенсіонерів повтори тисячі на всю Україну, але ж який величезний збиток державній репутації! Адже виходить, що перед людьми, які свого часу прислужилися державі, вона вже не визнає за собою жодних зобов’язань!

Транспортників має потішити пропоноване скасування безплатного проїзду залізничним та іншим транспортом для школярів та студентів. І справді, навіщо їм десь їздити, хай вдома сидять, вчаться... Фізичний розвиток та рівень культури молоді, мабуть, дуже зросте після скасування безплатного відвідування дітьми об’єктів культури та фізкультури. Цікавий крок задля наближення до європейського рівня!

Кому вигідно?

Перелік пільг, які ніяк не можна назвати необґрунтованими, але пропоновано скасувати, можна продовжити: ми відібрали найбільш кричущі приклади. Але наостанок залишили найцікавіше: замість пільг, що скасовуються, пропонують нові! І такі, обґрунтованість яких викликає великий сумнів.

Знову слово Олександрові Фельдману:

— Проблема побутового вугілля для шахтарів — одна з найгостріших у державі. А тепер у пропозиціях до бюджету читаємо, що треба призупинити норму ст. 48 Гірничого закону, і правонаступники ліквідованих вугільних шахт вже не зобов’язані забезпечити вугіллям пенсіонерів, інвалідів, сім’ї загиблих шахтарів. А наївні шахтарі Донбасу ще сподіваються, що їхні земляки в уряді дбають про шахтарські інтереси...

Натомість вони дуже опікуються інтересами бюджетних організацій. Зокрема, їх уже не штрафуватимуть за недотримання нормативу чисельності робочих місць для інвалідів. На чию це користь? Певна річ, не інвалідів! Адже згадані штрафи запроваджували саме задля їхнього працевлаштування...

Бюджетні організації звільнюються від сплати внесків, а також у частині відрахувань профспілкам на оздоровчі заходи і на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та культурно-масову роботу...

Певна річ, є такі бюджетні організації, з яких гроші брати гріх: школи, лікарні тощо. Але ж є й такі, що зовсім не бідують! А ми встановлюємо одне правило для всіх. Саме це і називається «необґрунтовані пільги». То з чим же ми боремося?