Сьогодні друга річниця катастрофи російського літака Ту-154 над Чорним морем. У той нещасливий день рейсом 1812 із Тель-Авіва до Новосибірська летіли 15 пасажирів-росіян і 51 громадянин Ізраїлю. Усі вони, а також 12 членів екіпажу лайнера авіакомпанії «Сибір» загинули. Відповідно до висновку Комісії з розслідування причин катастрофи, літак було збито ракетою, випущеною українськими військовими під час навчань у Криму. Україна на юридичному рівні не визнає свою провину в тому, що сталося, а на політичному — визнає причетність до трагедії. У зв’язку з цим на міжурядовому рівні з Росією та Ізраїлем тривають переговори про добровільні виплати з боку Києва родинам загиблих. Їхню суму тримають у таємниці. Відомо лише, що починалися переговори з 20 тисяч доларів, а нині йдеться вже про шестизначні цифри.
Улітку глава української делегації на переговорах Олександр Чалий заявив «ГУ», що питання про компенсації буде розв’язано до другої річниці трагедії, а виплати здійснять до кінця року. Поки що обіцяне не виконано.
Паралельно з переговорами Генпрокуратура України веде слідство за фактом катастрофи, а в Печерському суді Києва тривають судові процеси. У своїх позовах до уряду України, Міноборони і Держказначейства російські родичі жертв катастрофи вимагають компенсації моральної і матеріальної шкоди у зв’язку з втратою годувальників. Півроку тому вимоги обчислювалися в сотнях тисяч доларів. Нині суми складають більш як мільйон за кожну смерть.
Напередодні другої річниці катастрофи «ГУ» попросив прокоментувати ситуацію різні сторони, які беруть участь у тому чи іншому процесі.
МЗС України:
— Кошти для виплати родичам загиблих передбачено в державному бюджеті України на 2003 рік. Єдиним принциповим питанням, що потребує подальшого обговорення з ізраїльською та російською сторонами, є розмір виплат. Розмір запропонованих виплат перевищує всі розміри відшкодувань в аналогічних ситуаціях, які є в судовій практиці України.
МЗС Росії:
— Каменем спотикання переговорного процесу досі є не погоджені суми матеріальної та моральної компенсації родинам жертв авіакатастрофи. Пропоновані українською стороною суми категорично не влаштовують родичів загиблих. Вони вимагають значно серйознішої компенсації. Окрім того, не раз наголошувалося під час переговорів і це озвучувалося, що сума компенсацій має бути однакова і для громадян РФ, і для громадян Ізраїлю. Що стосується тексту проекту міжурядової угоди, то його доопрацювання може бути швидко завершено. Якихось юридичних, технічних чи концептуальних суперечностей ми в ньому не бачимо. Проект можна було б взаємними зусиллями дуже швидко завершити, якби була вирішена основна проблема — суми.
Найбільш прийнятний варіант розв’язання ситуації — розумне підвищення суми урядом України і підписання російсько-української міжурядової угоди. Суми мають бути набагато вищими, ніж пропоновані нині. Наприклад, утричі.
Стосовно мільйонів доларів, що нині фігурують у суді, то виплата цих вимог не здається реальною. В бюджеті України вже точно таких грошей не знайдеться.
Є ще один момент. Відомо, що українська сторона має намір в односторонньому порядку запропонувати компенсації. Це вже третій шлях вирішення, крім міжурядових переговорів і судових процесів у Печерському суді Києва. Цей шлях ми не схвалюємо. Пропозицію Україною компенсацій в односторонньому порядку ми розглядаємо як сепаратні дії.
МЗС Ізраїлю:
— Уряд Ізраїлю поки що не змінив рішення врегулювати питання на міжурядовому рівні. Досягнуто серйозного прогресу щодо тексту міжурядової угоди про компенсації. Однак названі Києвом суми не влаштовують Ізраїль. Тепер ми очікуємо реакції України на пропозиції ізраїльської сторони.
Представники уряду України в Печерському суді міста Києва:
— Судовий розгляд триватиме так довго, наскільки це необхідно для того, щоб було з’ясовано всі обставини справи. А щодо підвищення позовних вимог, то це право позивачів.
Російський Фонд допомоги родичам загиблих:
— Запропонований розмір компенсацій усе ще не може слугувати підставою для припинення судових розглядів. Крім того, родичі категорично не згодні, що Україна називає виплати не компенсаціями, а добровільною гуманітарною допомогою.
