Будь-який кіноконкурс цінний хорошими картинами. «Наш фестиваль — це чудово!» Так стверджують організатори X Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «Крок». З 600 мультфільмів-претендентів на конкурс відібрано 157 кращих картин. Глядачі Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Одеси, Севастополя побачили роботи мультиплікаторів з 35 країн світу.
За різними світовими рейтингами «Крок» займає 3—4-те місце серед авторитетних оглядів анімації. Цьогорічний фестиваль десятий, хоча йому виповнилося вже чотирнадцять. Щороку з різних причин виникала загроза, що він не відбудеться. Але фортуні, як і всім нам, напевно, подобаються мультфільми. Хоча енергія його організаторів і атмосфера заходу — це теж дещо особливе.
Нагадаємо, що «Крок» — спільний україно-російський проект. За час існування конкурсу команда фестивалю практично не змінилася: харизматичні співпрезиденти Давид Черкаський з української та Едуард Назаров з російської сторони, енергійний капітан — гендиректор фестивалю Ірина Каплична, чарівний кінознавець Алік Шпилюк, ініціативна директор програм Наталя Лукіних, цьогорічний голова журі Михайло Алдашин, який не припиняє малювати навіть на прес-конференціях. Коли за серйозну справу беруться люди з таким теплим, непоказним почуттям гумору — подія стає явищем.
Але справжнім явищем у день відкриття фестивалю в Києві стало піщане шоу угорця Ференца Цако. Коли насипати пісок на основу, помалювати по ньому рукою і спроектувати це на екран, глядач бачить картинку. Під пальцями Ференца Цако ці сюжетики змінювалися одна за одною, простими рухами він створював ціле життя —історію про створення світу. До речі, пісок з озера Балатон майстер привіз із собою — не погодився на жоден вид українського матеріалу, запропонованого організаторами фестивалю.
Одна з основних тез нинішнього «Кроку»: кращу анімацію роблять студенти. Член відбіркової комісії білорус Михайло Тумеля сказав: «Сьогодні прийшла серйозна зміна у всій світовій анімації. Це нова сильна хвиля, яка витісняє старше покоління. На нинішньому фестивалі дуже багато цікавих дебютів». У цій категорії і фільм нашого співвітчизника Олександра Лавринишина «Next» («Наступний»). Цьогоріч за бюджетні кошти у нас не знято жодного повнометражного ігрового фільму, з тих самих причин на фестивалі не було ні українського мультсеріалу, ні повнометражного фільму. Однак одинадцять учасників — це теж чимало (ми все-таки догнали й перегнали США — представлено десять наших картин). Серед них: «Модель альтернативного світу» Олександра Жукова, «Компромікс» Євгена Сивоконя, «Пил» Валерія Козаренка. Та найбільше українських фільмів у категорії прикладної анімації — кліпи, рекламні ролики, телевізійні заставки.
Слід сказати, що «Крок» не єдине явище у вітчизняному кіношному житті. Практично одночасно у Києві відбувся ІІІ фестиваль-майстерня виняткового кіно «Українські альтернативи». За словами автора проекту Олександра Рутковського, завдання фестивалю аналізувати не фільми, а процеси в українському кінематографі. Цього разу «Українські альтернативи» присвячені темі «Містика і релігія на екрані — фантазія і віра в людині».
