За сукупністю показників соціально-економічного розвитку Вінниччина посідає 14-те місце у загальнодержавному рейтингу. Водночас регіон начебто має всі можливості потрапити до першої десятки. Такого висновку дійшли учасники «круглого столу», які обговорювали проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку краю. Представники влади, депутати, викладачі вузів та підприємці, котрі взяли участь у розмові, зійшлися на думці, що «витягти» віз проблем можуть насамперед аграрний сектор і переробна галузь.

Хоч як дивно, з-поміж головних причин називали... невміння вінничан сподобатися інвестору. Водночас зазначали, що в деяких господарствах, зокрема Крижопільського району, уже «пройшов рясний інвестиційний дощ». На розвиток аграрного сектору там працюють кошти вітчизняних компаній, які відчутно поліпшили економіку району. А на вінницькому СП «Поділля-ОБСТ» (з німецької — «стигла ягода»), де переробляють ягоди і фрукти, знайшли порозуміння з австрійцями. Ті вже вклали у розвиток підприємства понад десять мільйонів доларів.

Початок зроблено. Тепер йдуть далі. Якщо раніше гроші виділяли на розвиток переробного підприємства, то тепер їх вкладають в аграрний сектор: у створеному СП «Лука» вирощують малину, полуниці, смородину. У названому підприємстві найперше привертає увагу культура виробництва. На ділянках немає бур’янів, натомість є акуратна огорожа. Як зазначив заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій, інвестор приніс не лише кошти, а й традицію дбайливого ставлення до землі.

Наведені приклади, відзначали учасники «круглого столу», на жаль, поодинокі. «То, може, годі піч колупати і чекати, доки хтось запропонує взяти сором’язливу дівку заміж...», — жартома висловився один із співрозмовників. На нараді вирішили надіслати листи до представництв іноземних держав у Києві з інвестиційними пропозиціями регіону. Одночасно зазначалося, що деякі вітчизняні інвестори не бідніші від іноземців, а тому насамперед саме з ними варто налагоджувати співпрацю. Поставлено завдання: за темпами інвестування догнати найближчих сусідів —аграрні Житомирську та Одеську області. Хоча вінничани відстають не тільки від них.

Утім, аграрний регіон з потужною цукровою та іншою переробною галуззю, міг би самотужки міцніше ставати на ноги. Однак без підтримки держави аграрникам ніяк не обійтися. Один лише приклад. Якби нині, у час пік роботи цукроварень, держава закупила за встановленою ціною цукор для держрезерву (вінничани називають цифру 40 тисяч тонн, шосту частину із того, що планують отримати у нинішньому році), то отримані кошти стали б найкращими і найнадійнішими інвестиціями. Пропозицію з цього приводу надіслано до Кабміну.

Вінницька область.