Мешканець Сокільця Дунаєвецького району Хмельницької області Степан Пилипович Романишин переконаний, що щастя приходить до того, у кого голова на плечах та руки роботящі. Міркуйте самі: вже 85 літ на землі живе, якої тільки роботи його руки не зазнавали, і все зробити могли. З першого дня й до кінця війни тримали Степанові руки зброю. Сам стріляв влучно, а його ворог не вцілив.
Потім стискав пальцями перо, що поспішало занотувати лекції. Дві вищі освіти здобув: і географ він, й історик. Крім того, чотири робітничі фахи. Й диплом з відзнакою Голозубинецької сільськогосподарської школи.
І справді, немає такого, що його руки не вміли б зробити. Це односельці перевірили, коли Романишин директорував і господарював у тутешній школі. Власну хату та хлів також будував власноруч.
Невесела місія рукам Степана Пилиповича випала тепер: дружину після інсульту доглядати. А у вільні хвилини пише вірші. В нього навіть власний варіант гімну України є. Любить і «Голос України» почитати, з ним Степан Пилипович дружить з першого номера.
Хмельницька область.
