Ігоря БакаЯ призначено керівником Державного управління справами. Нагадаю, після смерті Юрія Дагаєва це місце з липня залишалося вакантним. За чутками, найсерйознішим претендентом на посаду головного «завгоспа» країни був глава Київської облдержадміністрації Анатолій Засуха.

 

І ось життя вкотре підтвердило, що між «коридорними новинами» і реальністю — дистанція величезного розміру. Ще не встигли розійтися хвилі від попереднього кар’єрного стрибка з «нафти у воду» —наприкінці нинішнього липня екс-голова правління НАК «Нафтогаз Україна» «завідував плесами» у ранзі начальника Державного комітету з водного господарства, — як сорокарічний Ігор Бакай піднявся на гребінь господарчого «дев’ятого валу».

Для довідки: ДУС, чи, як лагідно називають цю установу в народі, «Дуся», забезпечує надання лікувально-профілактичної допомоги, санаторно-курортне обслуговування, членів Кабміну, інших керівників державних органів, працівників адміністрації Президента, забезпечення державних органів матеріально-технічними і господарчо-побутовими умовами, сучасними засобами зв’язку, комп’ютерною та оргтехнікою, забезпечення їх у встановленому порядку послугами транспорту.

У його віданні також будівництво, реконструкція, ремонт і утримання адміністративних і господарських об’єктів, призначених для розміщення й обслуговування найвищих органів влади, а також установ і апаратів, створених для здійснення їхніх повноважень, забезпечення функціонування державних резиденцій і державних дач, їхнє будівництво, реконструкція, ремонт і утримання.

Зрозуміло, для успішного виконання вище перелічених функцій ДУС оперує колосальними коштами, що, як стверджують ті самі чутки, дуже важливо напередодні президентського марафону. І так само зрозуміла доцільність «нового рядка в біографії» Ігоря Бакая.

Для людини кмітливої тут широке поле «глибокої оранки». Згадаймо хоча б про російський аналог і досягнення Павла Бородіна в галузі «будівництва і реконструкцій». А що наш Ігор Михайлович не позбавлений природою «хватки», сумніватися не випадає. Особливо в контексті попереднього життєлітопису. Наприклад, трейдерської діяльності компанії «Республіка». Щоправда, як пам’ятаємо, його гальмували претензії з боку закону, «адаптовані» відомством, ще недавно очолюваним паном Азаровим. Але тепер, зі зміною керівництва ДПАУ, очевидно, минулося...

Отже, віднині в Ігоря Бакая є чудова нагода реанімувати підупалий восени 99-го імідж і довести, що він попри кількарічне «вигнання» залишився «своєю людиною» не тільки для «забезпечення умовами» процесу рибальства. Але зацікавленій громадськості робити трагедії з цього призначення не треба. Принаймні член фракції БЮТ Григорій Омельченко впевнений, що «німі тепер заговорять, сліпі побачать, глухі почують». А якщо ці «дива» й не відбудуться, все одно є підстава для відчутної радості: «Хоч якийсь ще карась в Україні залишиться. І жаби ще в болоті покумкають...»

Хтозна, як довго покумкають. У принципі, місце «начальника води» нині вакантне. Може, його притримають до повернення з «прекрасного далека» Павла Лазаренка. Також господарник чудовий. І з досвідом...