18 січня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням». Відповідно до цього закону було створено Фонд соціального страхування за тимчасовою втратою працездатності (далі — Фонд), що з 27 червня 2001 року після реєстрації свого статуту офіційно узяв на себе повноваження Фонду соціального страхування, що колись діяв в Україні.

Гроші лік люблять

Один із головних напрямів діяльності Фонду —виплата грошової допомоги з тимчасової непрацездатності. Витрати Фонду на це становлять більш як 40 відсотків його бюджетних коштів.

— Торік на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності було надано 881 мільйон 722 тисячі гривень — 43 відсотки від видаткової частини бюджету, — зазначив заступник директора виконавчої дирекції Фонду Юрій Донченко. — А нинішнього року виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, мабуть, перевищать мільярд гривень. На жаль, зумовлено це не лише підвищенням рівня заробітної плати застрахованих осіб... Наприклад, витрати на виплату допомоги для платників податків фіксованого сільськогосподарського податку перевищують надходження більш як у десять разів.

— Нерідко ще зустрічаються і недоліки в роботі лікувальних закладів під час проведення експертизи тимчасової непрацездатності, — продовжив Юрій Григорович. — Торік у результаті перевірок закладів охорони здоров’я з питань обґрунтованості видачі застрахованим особам листків непрацездатності з’ясувалося, що майже 13 відсотків їх було видано з порушенням вимог «Інструкції про порядок заповнення бланку листка непрацездатності», а більш як 15 відсотків — з порушенням «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян». Тільки після перевірок роботи медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з’ясувалося, що в середньому п’ять відсотків листків непрацездатності продовжують необґрунтовано. Є недоліки і в організації лікування хворих у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. Одне слово, для нас, як і раніше, актуальне питання раціонального використання коштів Фонду з тим, щоб кожний, хто щомісяця поповнює наш бюджет страховими платежами, у разі тимчасової втрати своєї працездатності зміг якнайшвидше повернутися до активного життя.

Бердянськ нарощує потужності

Питанням ефективнішого використання коштів Фонду і була присвячена всеукраїнська науково-практична конференція, що відбулася нещодавно в місті Бердянську Запорізької області. В ній взяли участь не тільки фахівці Фонду і його регіональних відділень, а й представники Міністерства охорони здоров’я України, відомі вчені-медики, працівники ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Зацікавлені сторони обговорили, зокрема, проблеми із здійснення контролю за постановкою експертизи тимчасової і сталої втрати працездатності в закладах охорони здоров’я, а також добором і лікуванням хворих у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів.

Звісно, Бердянськ обрано місцем для проведення конференції не випадково. Запорізьке обласне відділення Фонду, працюючи в тісному контакті з управлінням охорони здоров’я місцевої облдержадміністрації, протягом останніх років домагається помітних успіхів. У регіоні стабілізувався рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Зінаїди Лашкул, яка, до речі, є членом правління Запорізького регіонального відділення Фонду, торік на 100 осіб, що працюють, цей рівень був на 23 дні нижчий за середній у державі, а в першому півріччі нинішнього року не перевищив середнього показника в Україні.

У Бердянській міській лікарні на високому рівні організовано роботу з експертизи тимчасової непрацездатності. Повчальний досвід нагромадили і колективи реабілітаційних відділень акціонерного товариства «Приазовкурорт».

Бердянськ нарощує потужності санаторно-курортних і оздоровчих закладів. Вітаючи учасників конференції, заступник міського голови Павло Кузьминов зазначив, що саме в цьому мерія бачить перспективи подальшого розвитку Бердянська.

Ділову налаштованість конференції визначили її організатори. З докладною доповіддю виступив заступник начальника управління Фонду, завідувач відділу з питань експертизи тимчасової непрацездатності Вадим Скиба.

— Витрати на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності збільшуються і далі, — повідомив доповідач учасникам конференції. — Так, у першому півріччі нинішнього року вони становили 539 мільйонів 420 тисяч гривень — 45,5 відсотка видаткової частини бюджету. — Порівняно з аналогічним періодом минулого року ці витрати збільшилися на 127 мільйонів 752 тисячі гривень. Тому ми вважаємо, що у відділеннях Фонду потрібно аналізувати показники тимчасової непрацездатності в оплачуваних днях по кожному страхувальнику і на підставі результатів аналізу планувати свою роботу.

12 мільйонів лікарняних

У Фонді сьогодні працюють лише 70 медпрацівників, у тому числі 45 головних фахівців-лікарів. Це вони зобов’язані контролювати дотримання чинного законодавства і нормативно-правових актів з постановки експертизи тимчасової і сталої втрати працездатності застрахованих осіб, обґрунтованості видачі і продовження їм лікарняних листків в установах охорони здоров’я. А таких в Україні налічується більш як 25 тисяч. Тут щорічно видають майже 12 мільйонів листків непрацездатності.

Головні фахівці-лікарі повинні безпосередньо брати участь у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), представляти в них інтереси Фонду з метою раціонального використання його бюджетних засобів. Адже саме на Фонд покладено обов’язки перевіряти МСЕК щодо обґрунтованості продовження листків непрацездатності. А лише торік за рекомендаціями МСЕК було продовжено не багато не мало — 24 118 лікарняних листків.

Відділ з питань експертизи тимчасової непрацездатності, за словами його завідувача Вадима Скиби, протягом двох років існування нової структури Фонду уже встиг перевірити роботу майже всіх його обласних відділень. Адже не таїна, що ще недавно в окремих регіонах контроль за постановкою експертизи майже не проводили, та й сама служба експертизи не працювала, що негативно позначилося на інтересах клієнтів Фонду. Нині ситуація докорінно змінюється.

— Сьогодні первинна медична документація повертається до реєстратури, — поділився Вадим Миколайович. — Це дасть можливість контролювати проведення експертизи тимчасової непрацездатності в амбулаторно-поліклінічних закладах. Варто також зазначити, що в більшості регіонів відновили роботу обласні ради з експертизи тимчасової і сталої втрати працездатності з представництвом від нашого Фонду. Хоча й повільно, але все-таки відновлюють раніше скорочені посади заступників головних лікарів з питань експертизи тимчасової непрацездатності. Однак в організації експертизи і тимчасової, і сталої втрати працездатності недоліки ще є... Бо не створено належної бази нормативно-правових документів з питань експертизи. Понині немає навіть положення про експертизу тимчасової непрацездатності. Учасники конференції навели чимало прикладів з практики про затягування тривалості перебування на лікарняному через недоліки в роботі ЛКК, про випадки пізнього (понад чотири місяці) направлення на МСЕК за вочевидь несприятливого трудового прогнозу тощо.

Так, за словами доповідачів, майже у всіх областях групу інвалідності встановлюють днем закінчення огляду, а не днем надходження документів до МСЕК, як це належить. І огляд хворих стосовно продовження листка непрацездатності часто проводять у термін, що перевищує сім днів. Трапляються випадки і необгрунтованої видачі, а також продовження лікарняного. Звісно, все це, як висловився Вадим Скиба, «напружує бюджет Фонду». Не випадково конференція схвалила практику відділень Фонду, що вживають дієвих заходів з відшкодування незаконно виплачених сум.

Кого путівкою ощасливити?

Важко переоцінити важливість і складність ще одного напряму роботи Фонду, його регіональних відділень — контроль за добором застрахованих осіб на санаторно-курортне лікування, відновним лікуванням у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів, а також за використанням виданих путівок за призначенням. Адже для багатьох, хто потребує відновлення свого здоров’я, санаторно-курортне лікування сьогодні не по кишені, а можливості Фонду обмежені.

Торік реабілітаційним відділенням санаторно-курортних установ Фонд видав 24 783 путівки на суму 33 мільйони 347 тисяч гривень, але, як вважають самі працівники Фонду, цього вочевидь мало.

Відповідно до затвердженої правлінням Фонду інструкції, випуск і оплата путівок для доліковування застрахованих осіб у відповідних відділеннях реабілітації передбачається на базі санаторно-курортних закладів, що пройшли тендер. А путівки видають відповідно до окремих положень про ці відділення.

Після доліковування в реабілітаційному відділенні хворий зобов’язаний повернути заповнений зворотний талон до путівки лікувальному закладу, що її видав. Такий порядок аж ніяк не примха формалістів. Саме це допомагає виконавчим дирекціям контролювати схоронність путівок, вести облік їх використання за призначенням, у чому зацікавлені всі застраховані особи.

Якщо путівки залишаються не використані або їх видано стороннім, тобто незастрахованим особам, то Фонд їх не оплачує. Його витрати на них підлягають відшкодуванню. Учасники конференції не раз зазначали, що до реабілітаційних відділень хворі мають приходити з уже відкритим у стаціонарі лікувального закладу листком непрацездатності. Продовжують його за двома підписами від санаторно-курортної установи на 24 дні — термін дії путівки. Хворий може одержати коштом Фонду не більш як одну путівку на рік. І ще. Пенсіонери, які не працюють, мають право одержати на підприємстві, де вони трудилися до виходу на пенсію, путівку на санаторно-курортне лікування, але не на реабілітацію.

Обговорюючи проблеми організації лікування хворих у відділеннях реабілітації, учасники конференції Ірина Сисоєва, Віктор Лисенюк, Євген Косоверов, Вадим Скиба та інші знову говорили про відсутність відповідних нормативних документів. Це за кордоном критерій ефективності реабілітації — відновлення працездатності хворого. А в нас? За якими критеріями відбирати хворих на даний вид лікування чи реабілітацію? Де комплекс рекомендованих медичних стандартів для проведення цього лікування? Які оптимальні терміни і критерії оцінки ефективності проведеного реабілітаційного лікування? До речі, за кордоном страхові компанії не оплачують реабілітаційні послуги, якщо після них настає інвалідність.

* * *

Бердянська науково-практична конференція з питань контролю за станом експертизи тимчасової і сталої втрати працездатності в установах охорони здоров’я, а також за добором і лікуванням хворих у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів висвітлила чимало проблем. Підсумки конференції робити фахівцям. Однак уже сьогодні можна стверджувати, що цей представницький форум слугуватиме подальшому вдосконаленню роботи Фонду і його регіональних відділень. Як показала конференція, Фонд шукає і знаходить шляхи розв’язання проблем, що постають у нинішньому житті.

Конференція не дала відповідей на всі питання, які щодня доводиться вирішувати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Напевно, це й закономірно. Не випадково доповідачі з надією говорили про ухвалення закону про обов’язкове державне соціальне медичне страхування, який має стати чинним з 1 січня 2005 року. Запровадження нового виду страхування потребуватиме додаткових фінансових витрат. І чималих. Тому чи варто для виконання функцій медичного страхування створювати якусь окрему службу, коли це під силу Фонду соціального страхування? Фонд уже нагромадив достатній досвід роботи. Він має непогану матеріальну базу. Тут на сучасному обладнанні працюють кваліфіковані кадри. Майже весь його керівний персонал і регіональні відділення також свого часу вивчали організацію соціального страхування, зокрема і медичного, в Баварії, на чий досвід спиралися під час розроблення базових законів окремих видів соціального страхування.

Власне, вже сьогодні Фонд частково працює над медичним страхуванням. Майже 15 відсотків його бюджетних коштів іде на оплату медичних послуг, а саме санаторно-курортного лікування застрахованих осіб, а також лікування у відділеннях реабілітації. Звісно, доведеться трохи підкоригувати структуру Фонду, поповнити його фахівцями з медичною освітою. Адже це коштуватиме значно дешевше, ніж створювати додаткову структуру з її розгалуженими регіональними підрозділами. Навіщо множити армію чиновників, коли в цьому немає потреби?

Підготував Олександр АБЛІЦОВ.

Запорізька область.