Революцію — за дві гривні задумала здійснити ООН у наших «чорнобильських» селах.

Після того, як сільський голова Валентин Кузьменко привітав високих гостей і повідомив загальну інформацію, він надав слово другому місцевому лідерові Марії Живець. Лідер вона, між іншим, за посадою. Так називається керівник громадської організації «Розвиток», яка виникла 13 травня нинішнього року на установчих зборах.

Спочатку не всі мешканці села Ведильці, що на Чернігівщині, підтримали нову й незвичну ідею створення громади. Суть якої чи мета — спільно розв’язувати проблеми свого нелегкого життя-буття, або офіційно — забезпечити сталий розвиток села. У який же спосіб і за які кошти? І що найпотрібніше селянам передусім? Останнє і визначило новостворене об’єднання громадян.

А справді, що насамперед їм слід налагоджувати? Відремонтувати фельдшерсько-акушерський пункт, розпочати газифікацію, мережу якої давно підведено до села, а вулицями — ні. Телефонізувати село чи налагодити водопостачання? Запустити знову в дію лазню й пилораму чи облаштувати критий ринок?

На своїх загальних зборах громада визначила насамперед відремонтувати приміщення свого медичного пункту і облаштувати критий ринок. Підрахували, скільки потрібно коштів на кожен з об’єктів, і подали на розгляд пропозиції до Чорнобильської програми відродження та розвитку. Цю програму, до речі, фінансують Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні, уряд Швейцарії та Офіс ООН з координації гуманітарних питань. Маю попросити вибачення у читача за такі складнощі у назвах, але так їх офіційно найменовано. І змінювати чи спрощувати не маю права.

Визначили, що на ремонт медпункту громада відшукає понад 5000, сільська рада та район виділять 340, а ПРООН — майже 7000 гривень. Проект ремонту й обладнання ФАПу вже розглянуто Програмою розвитку і схвалено. І якби хоч частина обіцяних коштів надійшла на день приїзду до села народних депутатів України, координатора системи ООН, постійного представника ПРООН в Україні Дагласа Гарднера, керівників Чернігівської обласної та районних адміністрацій, члени громади «Розвиток» так не обурювалися б. Люди просили: підтримайте нас, допоможіть. А почувши у відповідь, що така ситуація майже в усіх селах нашої країни і немає можливості більше допомогти, вони зірвалися. І мало не дійшло до закидання гостей гнилими помідорами й тим, що під руки потрапить.

Ось таке продовження мало виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи після делікатної і мирної розмови під час прийому його учасників головою Чернігівської обласної ради Василем Ковальовим. І навіть похвала голови комітету Геннадія Руденка, що ви — першопрохідці, з вас інші братимуть приклад, довго не могла заспокоїти селян. Не вірили, що в держави немає грошей. Вони дружно вимагали: хай повернуть украдене Лазаренко та інші.

Утім, Марія Живець з гордістю повідомила: в касі громади вже є 520 гривень. Це внески по 2 гривні кожного з її членів. І тепер вони мають можливість надавати позики. До того ж членам громади безвідсотково, а іншим — під 5 відсотків. Зрозуміло, це мізерна сума для реалізації складних і конче потрібних завдань, котрі має намір здійснити громада. Однак всі учасники засідання відзначали: тут з’явилося найважливіше — запалено вогник ініціативи, люди беруть у свої руки своє майбутнє.

У селі Неданчичі Ріпкинського району учасникам засідання показали вже практичний результат діяльності місцевої громади «Відродження». Влітку минулого року тут відремонтували та добудували приміщення шкільної майстерні, ввели в експлуатацію частину першої черги водопостачання села. З 42 тисяч гривень, витрачених на це, кошти ПРООН — 23,4 тисячі, решта — внески громади і сільської ради. Пригадували: потрібен був котел для опалення. І раптом один із селян згадав — у мене в соломі валяється. Отак звозили й допомагали школі хто чим міг.

Лідер громади Валерій Швець разом із головою сільради Олександрою Пігор з радістю розповідали і про зрушення в газифікації села. Їхні організації вже вклали понад 6000 гривень у цю справу і підготовлено документи на продовження робіт на суму 15 тисяч гривень. І, звичайно, також просили допомогти. Щоправда, спокійніше й аргументованіше, ніж у Ведильцях... Але здивували іншим. Своїми намірами, тим, що громада на своїх зборах назвала пріоритетними потребами. Окрім газифікації, намітила реконструювати ветеринарний пункт, завершити систему централізованого водопостачання, створити пункт прокату сільгосптехніки, відремонтувати будинок культури, збудувати церкву, дитячий садок і навіть будинок для престарілих та інвалідів. Загалом — 16 потреб-напрямів. Отакий розмах.

За браком часу планом виїзного засідання не передбачалося відвідання села Повидів, що в Чернігівському районі. Та лідер місцевої однойменної громади «Повидів» Олексій Устіленцев на заключному етапі засідання — «круглому столі», що відбулося у Славутичі, також здивував присутніх. Передусім тим, що єдиним джерелом робочих місць у їхньому невеликому селі є магазин продовольчих товарів... Наприкінці 90-х років школу і бібліотеку там закрили. Млин та пилораму знищено пожежею. Тому основою для поновлення тут економічного життя та «подолання залежності від держави» громада визначила відновлення товарного тваринництва. Вирішили спершу створити центр його розвитку в складі пункту штучного запліднення худоби і млину для кормів. Проект цілком госпрозрахунковий, всі послуги платні. Підвищена платня — не для членів громади та мешканців інших сіл.

— Ми маємо намір продавати готову продукцію, — зазначив у своєму виступі Олексій Миколайович, — хочемо самі заробляти, а не просити гроші. Нам ще не всі селяни вірять, але я переконаний — повірять. Тут, бачите, такий взяли напрям.

Побачене й почуте здивувало не лише народних депутатів України, усіх учасників засідання та гостей. Даглас Гарднер, приміром, помітив «реальну демократію, яку люди беруть у свої руки». Представник уряду Василь Луцько під час «круглого столу» зізнався: «Я краще побачив шлях, яким ми маємо йти в подоланні наслідків чорнобильської катастрофи». А заступник Міністра з надзвичайних ситуацій Олександр Капітула «краще побачив, над чим конкретніше ми маємо працювати».

Голова комітету Геннадій Руденко навіть запропонував поширити ініціативу Програми ООН і на інші проекти, використовувати інститут громад в інших сферах життя суспільства. Втім, здалося слушним зауваження міського голови Славутича Володимира Удовиченка про те, що влада не має перекладати все на людей і що потрібно не допомагати їм, а компенсувати затрати і втрати, яких вони зазнали після аварії на ЧАЕС.

За підсумками виїзного засідання комітет прийняв розгорнуте рішення. Рекомендував, зокрема, Кабінетові Міністрів урахувати досвід та пропозиції ПРООН щодо ініціатив та участі громад у розробці та впровадженні місцевих програм розвитку, передбачити надання територіальним громадам ширших юридичних та фінансових повноважень. А МНС — розробити та впровадити механізм фінансової підтримки місцевих ініціатив із Державного бюджету, створити на базі Центрів соціально-психологічної реабілітації населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Центри розвитку громад.

 

Чернігівська область — Київ.