29 вересня—1 жовтня відбулося шосте засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським союзом. З вітальним словом до учасників засідання звернувся Голова ВР Володимир Литвин, котрий засвідчив сподівання, які покладає Україна на роботу комітету, і побажав щоб «результатом нинішнього засідання було досягнення згоди щодо вироблення в новій концепції ЄС «ширша Європа» спільних механізмів та інструментів, які створили б якісно новий формат відносин між Україною та новим розширеним Євросоюзом».
Українська сторона готова до неупередженого розгляду пріоритетних питань співробітництва, до яких В. Литвин, зокрема, відніс визнання України країною з ринковим статусом, спрощення візового режиму для громадян України, поглиблення транскордонного співробітництва.
Як зазначив під час прес-конференції співголова європейської частини комітету Ян Вірсма, серед центральних питань, що обговорювали парламентарії, було розширення Євросоюзу і майбутні його стосунки з новими сусідами, а також підписання Україною угоди про Єдиний економічний простір. Під час засідання комітету «Україна—ЄС» було прийнято заключну заяву і рекомендації. «Ми вказали на те, що маємо намір підтримувати і зміцнювати співробітництво з країнами—сусідами розширеного ЄС», — наголосив Ян Вірсма. — Дуже важливо таким країнам, як Україна і Молдова, співпрацювати з ЄС глибше з усіх політичних питань, щоб у майбутньому піднятися до такого рівня демократії і реформ, які дозволять свого часу подати заявку про членство в ЄС». Він нагадав, що Євросоюз менш оптимістично ставиться до перспективи України і «не робить посилання на можливе членство Києва в ЄС». Проте, на думку європарламентарія, «ми маємо тримати двері відчиненими».
Він нагадав, що таке ставлення не є гарантією членства, і щоб досягти цієї стратегічної мети, Україна має провести відповідні перетворення, консультуючись з такими сусідами, як Польща.
Учасники засідання не обійшли увагою і створення Єдиного економічного простору. Від представників різних гілок влади європейці отримали запевнення, що створення ЄЕП не суперечитиме євроінтеграційному курсу України. Європа, в свою чергу, запевнила, що буде пильно стежити, як реалізовуватимуть в Україні відповідні ялтинські домовленості. В усякому разі, наголосив Я. Вірсма, «не варто заради короткострокової перспективи стосунків з Росією знищувати довгострокові перспективи співробітництва з ЄС». Тим більше, що валовий національний продукт Росії становить лише 5 відсотків від ВНП Євросоюзу, зазначив Вірсма. Він висловив упевненість, що ратифікація угоди про ЄЕП в українському парламенті буде йти демократичним шляхом.
«Якщо ви весь час будете казати: «ЄС не сприймає Україну серйозно», — то настане справді такий момент, — сказав Я. Вірсма. — Мова йде про Євросоюз, а не про якийсь футбольний клуб», — зазначив Я. Вірсма, і додав, що треба бути обережними з такими висловлюваннями. Коментуючи на прохання журналістів слова Президента, що він не хотів би, щоб завтра Україна стала членом Євросоюзу, тому що там поки що не знають, приміром, наших літаків чи інших досягнень, Ян Вірсма сказав: «Україну завтра не будуть запрошувати у члени ЄС, бо Україна не готова... Гарні літаки чи гарне пиво не мають жодного значення... Мають значення 50 тисяч сторінок правил та законів ЄС, які треба бути здатними реалізувати», поки що з цим у Києва проблеми. Він порадив пильніше придивитися, як здійснюються в Україні реформи і забезпечуються основні права та свободи людини та верховенство права. «Євросоюз цілком підтримує висновки, зроблені Парламентською асамблеєю Ради Європи в Страсбурзі» (щодо продовження моніторингу — «ГУ»), — зазначив Я. Вірсма.
На думку співголови комітету «Україна—ЄС», голови Комітету ВР України з питань європейської інтеграції Бориса Тарасюка, «продовження моніторингу принаймні до президентських виборів є свідченням того, що є сумніви стосовно демократичності дій влади напередодні і під час президентських виборів».
