У  вівторок лідер Народно-Демократичної партії Валерій Пустовойтенко провів прес-конференцію. Власне, зустріч планувалася як презентація його книжки «Третій шлях». Та оскільки вона щойно вийшла друком і її не встигли прочитати, автор обмежився посиланнями на деякі знакові моменти свого твору.

Зокрема, чому — «Третій шлях». Наші співгромадяни, сказав В. Пустовойтенко, повинні знати, куди ми йдемо. Попри різні політичні погляди, соціальний стан і бачення основної мети, ми були і залишаємося єдиним народом, ім’я якому — українці. У нас, говорив В. Пустовойтенко, свій історичний шлях, який, зрештою, має привести до єдиної Європи. «Третій шлях» — це наш спільний шлях до оновленого проекту національного розвитку у геополітичному, геоекономічному, політичному та соціокультурному вимірах».

Валерій Пустовойтенко відповів на запитання журналістів. Кілька з них стосувалися майбутніх президентських виборів. Лідер НДП досить скептично поставився до можливості висунення єдиного кандидата від партій парламентської більшості. У такому разі НДП висуватиме свого кандидата. Щодо можливого переможця перегонів В. Пустовойтенко вважає, що це може бути політик, який стоїть найближче до народу. Натяк досить прозорий, бо «двічі народна», на переконання її лідера, саме і є виразником інтересів загалу виборців.

Друга частина запитань стосувалася соціальних проблем. В узагальненому вигляді позиція В. Пустовойтенка зводилась до такого: ці болючі проблеми потрібно розв’язувати на основі спеціально розробленої державної програми. Спроба її розробки мала місце в той час, коли він очолював уряд. Доки не буде такої державно-обов’язкової програми, наголосив В. Пустовойтенко, соціальних негараздів, аж до можливих потрясінь, уникнути просто неможливо. І тут доречно навести слова з його книжки: «Сучасна держава не може виступати як нерозумний опікун, що придушує ініціативу і заохочує утриманство. Вона не може бути і злою мачухою щодо своїх громадян. Ми бачимо її скоріш як організатора, який уміло створює та забезпечує умови для подальшого розвитку суспільства, формування ефективної, конкурентоспроможної економіки. І водночас вона ж є механізмом захисту інтересів громадян у суто соціальному вимірі».