Рідкісна доля у знаменитої «Енеїди» Івана Котляревського: відтоді, як ходила між людьми рукописом, і до сьогодні інтерес до неї не спадає. Видавали «Енеїду» в багатьох містах (Петербурзі, Києві, Харкові, навіть, під час другої світової війни, у Німеччині), а Полтава, батьківщина автора і твору, хоч як це дивно, не могла похвалитись власним виданням. І ось, через 205(!) років, це сталося.

Двотомне видання-сувенір «Енеїда» присвячене 100-річчю з часу відкриття пам’ятника нашому видатному землякові письменнику Івану Котляревському. Перший том, власне сама «Енеїда» з ілюстраціями народного художника України Анатолія Базилевича. Це унікальні малюнки. На день міста метр побував у Полтаві, вклонився пам’яті класика української літератури. Автор другого тому під назвою «Смачного від «Енея» — Віталій Закладний, полтавський лікар-психотерапевт. Ця книга — ані дослідження творчості письменника, ані спроба якогось переспіву його твору. Вона містить перелік рецептів страв і напоїв, згаданих у «Енеїді».

— Насамперед хочу зауважити, що моя книжка не є кулінарним посібником, — каже автор. — Це скоріш один з аспектів вивчення історії рідного краю, звичаїв, стосунків з іншими народами і державами. Одвіку люди збирались за спільним обіднім столом, і це було не просто споживання їжі, а ритуал. Тому страви повинні були запам’ятовуватися, викликати приємні спогади, отже виникала потреба в їх вишуканості, самобутності. Після читання «Енеїди» виникало бажання порахувати, скільки в ній згадано різних напоїв, наїдків, закусок. Нарахував сто двадцять. І коли читав «п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки, борщу було трохи не з шість», то все зрозумів. А що таке баба-шарпанина, рябко, тетеря, саломаха, путря, ягни? — хто нині скаже, я вже не кажу, що приготує? Щоб дізнатися про одне слово, іноді необхідно було звертатися до 3—5 джерел. А в моїй книзі більш як 85 назв страв і 27 — напоїв. Віднайшовши рецепти «енеїдівських» страв, я зрозумів, що всі вони — звичайна їжа українського народу. До речі, сто років тому, в день відкриття пам’ятника Котляревському, в Полтаві гостей частували саме «енеїдівським» обідом.

Віталію Закладному допомагав його син Максим і група однодумців. Двотомник побачив світ завдяки зусиллям організаторів проекту Володимира Онищенка, Володимира Олійника, Івана Момота, фінансовому забезпеченню ГРУ ПриватБанку та за підтримки голови облдержадміністрації Олександра Удовиченка.

І насамкінець — один-єдиний рецепт із «Енеїди», взятий із книги «Смачного від «Енея», Полтава, «Асмі», 2003, стор. 9.

«Був борщ до шпундрів з буряками, А в юшці потрух з галушками... З отрібки баба-шарпанина».

Баба-шарпанина — народна страва, відварені тарань чи чабак, запечені з прісним тістом та цибулею. Відварену тарань чи будь-яку прісноводну рибу витягти з юшки, відокремити кістки, покласти на сковороду. Розвести пшеничне тісто на цій юшці, як рідку кашу. Покласти в тісто підсмажену на олії цибулю. Облити цим тістом рибу, обсипати перцем, поставити в духовку. Як зарум’яниться — подавати.

«З’їла до капельки, до кришечки, Щоб не боліли кишечки».

 

Полтавська область.