Представник Конкурсного керуючого АБ «Інкомбанк» (Росія) в Україні Юрій Тарас і заступник Конкурсного керуючого «Інкомбанку» Тетяна Сумина допитувались у журналістів: «Де борги Кредитпромбанку?»
Ні багато ні мало 280 мільйонів 480 тисяч 982 гривні та 32 копійки, а також 19 мільйонів 838 тисяч 320 доларів і 72 центи з врахуванням відсотків за користування міжбанківськими кредитами і пені. Такі значні суми здивували, адже цілком очевидно, що український Кредитпромбанк таких активів не має.
Однак коментарі російських «конкурсантів» зненацька заспокоїли. З’ясувалося, що кредити брали у вересні 1998 року, ще тоді, коли Кредитпромбанк називався КБ «Інкомбанк-Україна». У такому разі, кому ж як не материнській компанії знати долю кредитних зобов’язань своєї родички? Далі — більше. Фінансову кризу 1998 року російський банк не пережив, наслідком чого була справа про його банкрутство.
І Тетяна Сумина, і Юрій Тарас не заперечують того факту, що всю суму кредиторської заборгованості погашено взаємозаліком з іншими кредиторами «Інкомбанку». Однак, на їх думку, це суперечить російському законодавству і правовим нормам на території СНД, що навіть засмутило присутнього на прес-конференції народного депутата Олександра Гудиму: якщо борг погашено, для чого зчиняти бучу?
Позовні заяви ВАТ АБ «Інкомбанк» з цього приводу вже встигли відхилити і російський, і український суд першої інстанції. За словами Юрія Тараса, за формальними ознаками. Чергове засідання Київського Апеляційного суду призначено на 1 жовтня. Цікаво, що російська сторона наполягає на тому, що не прагне обанкротити свого колишнього партнера, але повернення боргів — не формальність, тому, мовляв, давайте домовлятися про коректне вирішення суперечки. А наші банкіри цілком резонно вважають, що найкоректніше в цій ситуації дочекатися рішення суду, не долучаючи до цієї справи журналістів. Зрозуміло, для того, щоб не чинити на нього мимовільний тиск.
