Методичне зниження врожайності кримського зернового гектара — наслідок варварського використання землі багатьма орендарями і «господарями», переконані місцеві фахівці. Гумус тоншає на очах. Нині його вміст щонайменше на півтора відсотка нижчий, ніж на сусідніх — херсонських, запорізьких і миколаївських — ланах.
Причини відчутного погіршення стану ґрунтів ті самі: низька культура землеробства, масове забур’янення, «економія» на мінеральних і органічних добривах. Понині ресурси міндобрив на півострові здатні забезпечити потребу у «вітамінах полів» ледь на 23 %, взагалі не мають жодних запасів більш як 120 господарств. Ще майже стільки вже не утримують великої рогатої худоби, а отже, не вносять органіки. Потрапляє її нині менше ніж на 3 % парових площ, які здавна вважають найкращими попередниками озимих. Майже не отримують органіки впродовж багатьох років зубожілі землі Ленінського, Первомайського, Роздольненського і Чорноморського районів.
— Нові «господарі» навіть не цікавляться складом своїх ґрунтів, щоб підвищити їх родючість, — каже заступник міністра АПК автономії Сергій Пелагенко. — Таке «господарювання» вже через 10—20 років призведе сільськогосподарське виробництво регіону до катастрофи.
Замість того, щоб нарешті почати піклуватися про занехаяну землю-годувальницю, бодай перестати масово порушувати сівозміни, нові «господарі» очікують дива від широко розрекламованих різноманітних модних новинок, зокрема біостимуляторів, та від численних нерайонованих новітніх сортів пшениці. Хоча нинішня врожайність ледь сягає 17 центнерів з гектара, тоді як у 80-х роках сіяли всього два сорти пшениці, а отримували на круг по 35 центнерів.
З кожним роком на півострові все відчутнішою стає тенденція зменшення клину оброблюваних орних земель. Зростають масиви запустілих сільгоспугідь. У нинішню зиму, за даними Рескомзему, забур`яненими увійдуть 35 тисяч гектарів. Невпинно скорочуються і площі багаторічних трав — теж традиційно добрих попередників озимих зернових. Найменше їх тепер у Первомайському, Кіровському і Ленінському районах, а зовсім немає в більш як півсотні господарств Криму.
До початку купівлі-продажу земель сільгосппризначення, що має початися 1 січня 2005 року, такі лани коштуватимуть копійки. За прогнозом голови Рескомзему автономії Євгена Жагорнікова, близько 70 % сільгоспугідь буде скуплено за безцінь. Особливо ті, що належать сільським пенсіонерам, яких 55 відсотків із 219 тисяч пайовиків. Дехто з них уже тепер розпрощався зі шматом оціненої нині в 40—50 тисяч гривень власної землі за пару тонн зерна, одну—дві тисячі гривень, навіть ... ящик горілки. А це ж тільки початок наступу «прихватизації» землі майбутніми кримськими латифундистами, які за наявних правил гри, користуючись тим, що закон зворотної дії не має, домагаються дедалі нових «перемог» у справі позбавлення права на землю рядових кримчан і їхніх нащадків.
А ділянки прибережної смуги і далі зростають у ціні. Тривають безкарні самозабудови і самозахоплення, більшість шикарних котеджів зводиться незаконно, з порушенням чинних норм, чого «не бачать» ні місцеві, ні центральні владні та правоохоронні органи. Ціна на таку землю за останні роки зросла в 20 разів. І, за прогнозами, зростатиме й надалі.