У Ялті на шостому засіданні Міжурядової україно-литовської комісії з розвитку торгово-економічного і науково-технічного співробітництва її голови — міністр транспорту України Георгій Кірпа і міністр господарства Литви Пятрас Чесна підписали низку двосторонніх документів: Програму співробітництва міністерства транспорту нашої держави і міністерства транспорту і комунікацій Литовської республіки на 2003—2010 рр.; регламент співпраці робочої групи у сфері наукових досліджень міністерств освіти і науки обох країн при Міжурядовій україно-литовській комісії; принципи складання Програми двостороннього співробітництва у цій галузі та відбору і фінансування науково-дослідних проектів; Пріоритетні напрями двостороннього україно-литовського співробітництва в галузі наукових досліджень.

Програма сполучень містить цілий комплекс заходів, спрямованих на координацію співробітництва в галузі залізничного, автомобільного, внутрішнього водного, морського видів транспорту, цивільної авіації, шляхового господарства. Її мета — задоволення потреб економіки двох країн в міжнародних перевезеннях, створення для українських і литовських перевізників умов безборонного пересування через наші державні кордони вантажів і пасажирів, узгоджений розвиток транспортної інфраструктури обох країн та інтеграції їх транспортних систем у світову.

Досягненню цього сприятиме реалізація основних напрямів обопільної транспортної політики: вдосконалення нормативної правової бази в галузі транспорту і її приведення у відповідність з міжнародними правовими нормами; розвиток транспортних коридорів, що проходять нашими територіями; гарантування безпеки міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, зменшення негативного впливу транспорту на довкілля, наукове та інвестиційне забезпечення реалізації основних напрямів державної транспортної політики.

Чимало уваги було приділено розвитку транспортної системи, яка зближує Україну з країнами Євросоюзу. Особливої популярності набув великий транспортний проект «Вікінг» — коридор «Південь-Північ», що з’єднує Чорне і Балтійське моря. Це регулярний потік залізницями комбінованого транспорту, який для перевезення порожніх і завантажених автомобілів залізничним транспортом у СНД було запущено вперше. Залізничники і автоперевізники України і Литви в цьому знайшли спільну мову і вигідну, розумну ціну. Належно оцінили безпеку на дорогах, спрощені митні процедури, більшу швидкість доставки вантажів. Тож проект знайшов розвиток. На його базі запущено поїзд «Ярослав», який тепер з’єднує Київ і Польщу. А Україна залишається єдиною в СНД державою, яка здійснює контрейлерні перевезення, енергійно розширює спектр комбінованих. За такими проектами майбутнє, вважає міністр транспорту Георгій Кірпа, котрий бачить розвиток системи перевезень нашої країни на десятиліття вперед. Адже те, що лише планують у наших найближчих сусідів, ми вже маємо. На засіданні комісії було відзначено наші досягнення в галузі транспорту і визначено шляхи, якими «вени економіки» розвиватимуться далі, «щоб була швидка, як птиця, українська залізниця».

Партнери грунтовно й докладно обговорили за «круглими столами» і в робочих групах за участю майже всіх міністерств і відомств України та Литви актуальні питання стратегічного співробітництва, невпинного й ефективного розширення взаємних торгово-економічних стосунків, росту товарообороту, експорту й імпорту, регламентованих договорами про вільну торгівлю та уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиляння від оплати податку на прибутки. Відзначено давні й дружні міжнародні відносини між Україною і Литвою, вирішено чимало питань наступного поступу. Узгоджено і розв’язано багато «вузлів» державного і відомчого напряму, які методично потрібно вирішувати в буденному житті. Це збільшує наш товарообіг, відповідно — випуск продукції, отже, добробут народу. На необхідний економікам наших держав важіль тиснемо з подвійною силою, активізуємо пошук ринків для наших товарів. Накреслено реальні кроки подальшого економічного співробітництва.

Плідності роботи комісії сприяло те, що наш важливий постійний стратегічний партнер Литва вже наступного травня реально стає членом Європейського cоюзу — проводить велику роботу з гармонізації свого законодавства і активно підтримує наші починання. Цей безцінний досвід актуальний для української сторони, яка теж активно й прискорено розв’язує питання європейської стандартизації транспорту, митниці, екології, захисту прав споживача й інтелектуальної власності, акредитації освіти, науки, туризму. Адже розвиток ринкової економіки України сьогодні увійшов у стадію інтеграції і стабільності. Останнім часом досягнуто найвищих темпів її росту: за 8 місяців —26,7 % до відповідного періоду минулого року. У торгівлі товарами позитивне сальдо зберігається і становить нині 523 млн. доларів: на 40 мільйонів більше, ніж торік. Спостерігається ріст експорту й імпорту за всіма основними напрямами груп товарів. Їх вектор руху, розширення і пошук ринків підтверджують спрямованість України в бік Європи. З Литвою триває стабільна і плідна робота за всіма напрямами.

До того ж вона не лише двостороння (Україна вже підписала 16 таких протоколів, готові для підписання ще два: з Польщею і Бразилією), а й багатостороння. Проведено вже п’ять раундів переговорів з Литвою про вступ нашої країни до Світової організації торгівлі. Про це вже практично підготовлено протокол, основні частини якого перебувають у секретаріаті в Женеві. Литовська сторона активно підтримує Україну в цих намірах, що є добрим показником подальшого розвитку взаємного товарообороту. З урахуванням того, що Литва найближчим часом стане повноправним членом Європейського союзу, ми матимемо обопільний тарифний захист. Збільшуються інвестиції Литви в Україну — це свідчення довіри до нашого бізнесу. Міцнішає й законодавча база. Невдовзі український парламент ухвалить низку законів цього спрямування, чимало з яких вже пройшло перше читання. Пошук та розвиток ринків і експорту європейського напряму тривають.

 

Крим.