У 500-літньому Бахчисараї сьогодні національне свято кримських татар — Дервіза байрам (Входжу у світ). Це обряди прощання з літом і театралізована вистава Кримськотатарського драмтеатру, і національна кухня, і конкурс «Бахчисарай-хоже» (Дівчина Бахчисараю), змагання вершників, півнячі бої, атракціони... Одне слово, розваги до ранку! Досі святкує 2500-ліття і Євпаторія. Туристи відгукуються на принади Криму.
Кількість прибулих з початку року на відпочинок сьогодні досягла 4,5 мільйона.
Лише цього року відкрито десятки маршрутів оздоровчого, спортивного, військового, пізнавального, культурного, наукового, релігійного, етнічного, екологічного, сільського, крилатого, підводного, кінного туризму. Нинішня хвиля його розвитку вже почала змінювати на краще зовнішній вигляд селищ і цілих регіонів півострова.
У Тарханкуті, Судаку, Балаклаві, Сімеїзі, біля мисів Мартьян і Ай-Тодор, скель Адалар, де дно моря схоже на казкові пейзажі з фільмів Кусто, стає дедалі більше центрів підводного туризму. В Краснокам’янці, Батілімані, Ялті, Форосі — скелелазних. Чатирдаг, Карабі, Довгоруківська і Ай-Петрінська яйли комфортніше стали приймати спелеотуристів. Великі спортивні змагання і щоденні піруети віндсерфінгістів тривають майже до зими в Севастополі, Оленівці, на Тарханкуті, Казантипі, пляжах від Сак до Євпаторії. Парапланеристи дедалі рясніше розцвічують небо над Меккою повітряного туризму Коктебелем. Більше стало вело-, авто-, піших туристів на всьому півострові...
Та, на жаль, ще чимало й такого, що може засмутити. Незважаючи на проголошену владою офіційну заборону торгувати на набережних і пляжах, скрізь вони й після піку сезону схожі на базари. Немає проходу від них і на всіх популярних місцях півострова, аж до важкодоступних гірських. На Ай-Петрі, де на п’ятачку чадять 50 шашличних мангалів. Вони вже почали впливати на показники приладів єдиної в Криму метеорологічної станції, яка разом з п’ятьма подібними всієї України входить у Всесвітню метеоорганізацію. У Лівадійській селищній раді твердять: дозволів на це не видавали. Торговці запевняють — вони їх мають усі, а ялтинська прокуратура мовчить. Дерева у цій заповідній зоні вирубують, а скелі мальовничого плато бетонують... Довершує антирекламу цього унікального за красою, але вже спаскудженого, місця півторакілометрова чорна пляма — згарище від реліктових гірських сосен.
Шалені ціни не лише в Ялті. Сезонники бачать не туристів, а споживачів. Прагнуть швидкої вигоди за рахунок загалом не багатих відпочивальників. Після численних моральних і фінансових збитків змушують чималу кількість розчарованих Кримом гостей відмовлятися від наміру приїхати сюди ще раз, особливо тих, хто має досвід відпочинку за кордоном, навіть у сусідніх Болгарії й Туреччині. Там такої «нахабної, жадібної і нав’язливої» торгівлі не побачиш. А Крим і цього сезону не зміг очиститися від ще однієї давньої біди — кримінальних «гастролерів» і «підприємців» з почерком Остапа Бендера. Це вони чатують на фактично не існуючих автостоянках, входах на пляжі, спусках до моря і підйомах в гори, розставляють шлагбауми і вимагають гроші у бажаючих під’їхати ... до дитячих комплексів, лікарень, поліклінік і пологових будинків.
Прикро й те, що шалені курортні гроші і понині майже не доходять до регіональних бюджетів. Не вдалося дати ради і нововведеним місцевим податкам. Влада міст і селищ ще не навчилася їх збирати. Не змінила співвідношення тіньових і легальних коштів на користь останніх. Досі найбільшою «темною дірою» в бюджеті лишаються неорганізовані відпочивальники. Та й сьогодні курортні путівки збагачують не так «аборигенів», як великих туроператорів сусідніх країн. За об’єктивними оцінками фахівців, Крим, економіка якого дає в рік 2 млрд. гривень прибутку в бюджет, цього літа збагатив «тіньовиків» щонайменше на 700 мільйонів гривень. Це перевищує параметри усього минулорічного бюджету автономії.
 
Крим.