Швидко спливають золоті дні, а полтавським селянам, припнутим бензиново-дизельним зашморгом, ніяк не вдається розгорнути осінній комплекс польових робіт на повну потужність. Заледве не масовими стають випадки простоїв збиральної техніки в загінках. Водночас у полі «на корені» — 160 тисяч гектарів кукурудзи, 80 тис. га соняшнику, близько 10 тис. га круп’яних культур, не викопано більш як 30 тис. га цукрових буряків, належить підняти 500 тис. га зябу. Здавалося б парадокс: регіон, де видобувають більше половини вітчизняних газу і газового конденсату, значну кількість нафти, діють два газопереробні комплекси і потужний нафтопереробний завод, так само гостро потерпає від нестачі насамперед солярки, як і будь-де в країні.
Ситуація повсюди типова. З одного боку, зросли ціни на пальне: якщо в серпні дизпаливо можна було купити по гривні 28 коп. за літр, то тепер по дві гривні. Й то його ще треба пошукати. На заправках воно хоч і є (подекуди навіть по 1 грн. 90 коп. за літр), та відпускають його в обмеженій кількості й то лише в бак. А оператори нафтогазових трейдерів накручують ціни до «піднебесних». Який вихід із ситуації, що склалася, вбачають керівники регіону? Коментар начальника головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації Олександра СЕНЯ:
— Сьогодні вже можна отримати пальне за пільговими цінами. Звісно, потрібно належно організувати оформлення всієї документації, яка б громіздка вона не була. До речі, після того, як на АТ «Укртатнафті» побували віце-прем’єр-міністр Іван Кириленко та глава облдержадміністрації Олександр Удовиченко, ситуація змінилася кардинально. І не лише в тому плані — зменшилася кількість паперів, без яких солярку просто не отримати (завод перестраховується заради уникнення на ринку спекуляції) і поліпшились умови вивезення. Досягнуто угоди про постачання 8 тисяч тонн дизельного пального за ціною 1 грн. 70 коп. за літр через торговий дім «Полтаванафтопродукт». До речі, перші сільгоспвиробники приміського Кременчуцького району вже отримали пальне за такими умовами. На заводі постійно присутній представник облсільгоспуправління в особі мого заступника Григорія Герасименка — для координації дій і практичної допомоги тим, хто прибув по солярку та бензин. Є також надія, що ВАТ «Полтавський облагропостач» за прийнятними цінами закупить і оперативно завезе в регіон 3 тисячі дизельного пального від Тюменської нафтової компанії. Принаймні його керівники запевняють нас, що буде саме так. З усіх районів зібрано заявки на потреби господарств у солярці. В середньому кожне з них може розраховувати на придбання у жовтні ц. р. 10—20 тонн за фіксованою ціною...
До сказаного слід додати, що сьогоднішня потреба полтавських селян у пальному надзвичайно велика — щоденно близько 500 тонн. І так триватиме ще принаймні місяць-півтора. Отже не складно підрахувати, на скільки робочих днів вистачить обіцяного, та ще не відпущеного пального. І якими наслідками це може обернутися для регіону. Влітку він потерпав через неврожай, а восени... Як кажуть у народі, не вродило — горе, а вродило — удвічі...
Полтавська область.
